Ключ від чужого замка
- Автор: Тимченко Віктор
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- ISBN: 5-7720-0064-0
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Ключ від чужого замка». Краткое содержание книги:
В гостросюжетному детективі на широкому політичному тлі розкривається одна із граней «психологічної війни», яку ведуть західні спецслужби проти нашої країни.
— Це не «сіра кобилка», як ви дозволили собі висловитися, це праця, яка зацікавить ваших спеціалістів…
— Слова, слова…
Янюк тільки тепер зрозумів: у Мітчела була своя гра, і йому, Петру Янюкові давно відведена певна роль. І скільки б він тут не розпинався, відповідь завжди була б однією: це нас не задовольняє. Тільки тепер Янюк зрозумів, що даремно розпустив язика, намагаючись викликати інтерес до себе. Цей інтерес уже був: коли вони викидали гроші на Жаннетт і ось на цього Мітчела, ставки на нього, Янюка, вже були зроблені, йому лише треба було прикинутися простаком і чекати від Мітчела вказівок. Як не крути, сьогодні сила на їхньому боці, і Янюкові доведеться приймати їхні правила.
— Ну що ж, тоді пропоную помінятися ролями: тепер я запитую — чого прагнете ви?
— Як бачите, Петре Григоровичу, ми все ж таки прийшли до цікавої розмови. Власне, я вже виклав наші прохання. Ми, піклуючись не лише про вашу дорогоцінну персону, а й про всіх п'ятидесятників місцевої громади, пропонуємо організувати виїзд ваших віруючих у будь-яку некомуністичну країну. Звичайно, не всі на це пристануть, але умовити треба якомога більше.
— Навіщо це вам?
— Петре Григоровичу, вважайте, ми робимо це з християнського братолюбства. Гаразд?
— Це авантюра!
— А яке вам до цього діло?
— Але ж від того, чи поїдуть усі, залежить і те; чи поїду я сам…
— Таку безпосередню залежність я не став би встановлювати. Спробуємо сформулювати її! точніше: від того, чи усі виявлять бажання поїхати, залежить і те, чи поїдете ви, — вловили різницю?
— Що конкретно я маю зробити?
— Ну, Петре Григоровичу, це ж ваша справа. Ви — пастир, то ж переконайте вашу паству, що співіснувати з Радами ви ніколи не зможете, а на Заході матимете право не лише вільно відправляти всі культові обряди, а й привільно жити серед своїх братів і сестер по вірі. Скажіть, уряд Сполучених Штатів купив у Канаді острів спеціально для таких переселенців духу і вже закінчує обладнувати його котеджами…
— Це блеф.
— Ви сьогодні, мабуть, в поганому гуморі — звідки стільки категоричності: «авантюра», «блеф». Ідея господа бога теж не така вже й бездоганна, але ж у неї вірять мільйони людей. А чим обітуваний острів гірший? Ви, здається, питали, що вам треба зробити конкретно, — я скажу вам: не далі як через тиждень ми повинні одержати від вас сорок, п'ятдесят, сто заяв — чим більше, тим краще, — з проханням дозволити виїзд з Радянського Союзу за релігійними мотивами. Адресою переїзду можете назвати будь-яку некомуністичну країну. Але не намагайтеся нас ошукати: заяви потрібні реальні, від реальних людей, з реальними домашніми адресами, підписані тими, хто збирається виїздити, а не підроблені вами. У нас чесна гра. Рівно через тиждень, у суботу, ми одержуємо такі заяви і, що було б непогано, лист в Афіни на адресу конференції — я сподіваюся, ви регулярно читаєте газети?
Мітчел поліз у кишеню і дістав звідти кілька аркушів паперу.
— Ось текст, отже, вам не доведеться проводити безсонні ночі над його написанням. І так само в суботу ви, особисто ви, одержите запрошення на виїзд у Сполучені Штати Америки, де у вас знайдуться родичі по материнській чи батьківській лініях. Гадаю, на цьому розмову ми закінчимо — вона й так тривала надто довго. Наостанок у мене є до вас лише одна маленька пропозиція: коли ви справді хочете привезти ваші записи на Захід і продати зацікавленим особам — повірте, я високо ціную вашу здатність робити бізнес, — то найкращий для цього шлях — використати тайник мадемуазель Жаннетт. Тут є два позитивних моменти: по-перше, його надійність, у якій ви мали змогу переконатися, і, по-друге, що не менш важливо, якщо матеріали знайдуть, то їх знайдуть у мадемуазель Жаннетт, а не у вашій валізі. І радянській юстиції ще чи й вдасться довести, що вони з-під вашого пера. Обміркуйте це, Петре Григоровичу. Мадемуазель буде тут рівно через тиждень, у суботу.
Мітчел глянув на годинника:
— Хоча, вже неділя. — І, помітивши, як нервово глянув на годинник Янюк, запитав: