Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення

Витчи покров клітчастий з тонкої лляної пряжі і тюрбан з неї заодно, пояс майстерно голкою виший. Синам Аарона так само мусиш виткати верхню одежу, тюрбан, змайструвати пояс і на голову пов’язку… А ще треба штанці з льону пошити, щоб на лінії стегон починались і сягали їхньої нижньої частини – інтимні місця прикривали. Аарон і його сини мають одягати їх, коли заходять у скинію для зустрічей чи прислуговують у святилищі біля вівтаря. Інакше візьмуть гріх на душу і помруть. Ці настанови чинні завжди для них і нащадків їхніх.

Один із приписів, адресованих священикові, згодом став повин­ністю для всіх чоловіків: одежа від верхньої лінії стегон до колінних суглобів. Більше цікавинок – попереду.

З гебрейської Біблії довідуємося, що покривати голову мусили лише священнослужителі: головний убір указував на відповідний ранг і становив норму також для неєвреїв. У тій частині Біблії, яку додали християни – Другий, чи Новий, Заповіт, – дуже мало свідчень про чоловічі головні убори давніх євреїв. У юдейському Талмуді покрита голова чоловіка так само не є однією з божих настанов, хоч і фігурує там: «Іноді чоловіки покривали голови, бувало, не мали на голові нічого, а от жінки завжди мусили покриватися»171.

Чоловічі головні убори набули особливої популярності в єврейському світі у Середньовіччі, «коли рабин Ісраель Бруна… видав постанову, за якою непокриту голову чоловіка розцінювали як переступ релігійного закону». Мужчини мусили покривати голову, щоправда, про який саме головний убір ішлося – не уточнювали. Цілком можливо, що це була реакція на християнську традицію, яка дозволяла чоловікам молитися простоволосими, замість того щоб виявляти «смиренність перед Усемогутнім Богом». У вісімнадцятому столітті відомий юдейський мудрець назвав «побожний» головний убір лише виявом «хороших манер», але поступово покривання голови тлумачили як чіткий сигнал чоловічої вірності юдейській традиції172 (мал. 10A, 10C, 19 кольор. вкладки).