Любові полум’я
- Автор: Нікалео Ніка
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Аверс
- ISBN: 978-966-8386-94-7
- Жанр: Современные любовные романы
Электронная книга - «Любові полум’я». Краткое содержание книги:
Цей роман зворушить і розчулить кожного, хто коли-небудь кохав, або ненавидів, або мріяв і наполегливо йшов до своєї мети.
— А коли я виросла, — наказала вказівним пальцем подруга, просячи не перебивати, — почала шукати того свого омріяного нареченого. І він з’явився, як ти уже знаєш. Та тільки й того, що зовнішність у нього була вимріяною мною, а усе решта…
Катя недбало махнула рукою. Присіла на березі ставка і занурила одну ногу у темну, глибоку, але прозору воду. Віола приєдналася до неї, однак не ризикнула торкнутися крижаної поверхні.
— Юрка — повний нездара. Грошей заробляв рівно стільки, скільки йому вдавалося, не докладаючи зайвих зусиль. Ти ж знаєш. Цілісінькими днями валявся на дивані з пультом, ще й претензії до мене постійно якісь виставляв: то не те зготувала, то не так; то не те сказала, або промовчала невчасно і т. д. Ну, усе це від нереалізованості. А як він почав себе реалізовувати тобі відомо… Мені тоді уже було байдуже. Ми вже не любили одне одного. Це просто бруд, гидота і пошук якихось заміщень кохання. Бо… зрештою людина не може жити без любові, — Катя трохи помовчала, а тоді продовжила: — Я не підбиваю тебе на розлучення. Але мушу сказати, що коли ти не щаслива, а знаєш як нею стати, то треба ризикнути. Незважаючи ні на що! Такими почуттями не розкидаються. Вони даються не кожному і не кожен здатен відчувати щось подібне.
— А як же Орися? — із глибоким сумом запитала Віола.
— Вона виросте, Віолко! А ти залишишся ні з чим. І потім її ж звинуватиш у своєму нещасті, яке прийняла заради неї. Ти спроекціонуєш усі свої комплекси і негаразди на неї. Вона теж не буде щасливою. Теж терпітиме. А ти будеш докоряти собі.
На обличчі Віоли відбилося усе сказане подругою. Її чоло зморщилося, вуста зімкнулися і очі опустили свій взір.
— Але Андріан…
— Та він буде тільки радий, повір мені. Його теж гнітить ваш шлюб. Певно, що не такої хотів собі дружини. Піддався на твою магічну енергетику. А йому потрібен спокій, покірність і мовчазність. Тільки не думай одразу, що він тебе відпустить просто так. Війна буде кровожерливою. Сплячий вулкан нарешті прокинеться і вибухне, обпікши тебе при цьому дуже боляче. Та Андріан належить до тих, хто швидко згасає, навіть, не усвідомивши чи потрібна була йому уся ота колотнеча. І тоді для тебе настане той щасливий ранок. Ти мені віриш?
— Страшно, Катрусю! — прошепотіла Віола. — Так, ніби я роблю крок у прірву.
— Страх сковує, паралізує твою волю. Невідомість лякає. Так, аякже. Хіба я колись казала тобі, що мені було легко? Не лячно, з драйвом?! Тільки недавно я прочитала у Карлейля, що "перемога над страхом робить людину людиною". А тобі ця перемога розкриє нові горизонти. Ти ж у мене така талановита, а гнобиш себе у побутовій рутині. От скажи мені, у чому смисл такого сірого для тебе життя?
— Кожна жінка прагне зреалізуватися у житті як мати, як жінка, як кохана, — поспішила аргументувати Віола.
— Ну-ну, це все припустимо, ти уже зробила. А основне. Не мовчи, я ж тебе знаю…
І тут Віола ніби стала вище зростом, хоча і сиділа, — плечі її розправилися, голова гордо піднялася, а погляд простягся у далечінь, наче крізь роки.
— Катрусю, я відчуваю у собі стільки енергії, таку велику силу до звершень, що ніколи не зможу бути щасливою, якщо не розкриюся повністю. Якщо не зможу співати на великих оперних сценах, де були Карузо, Калас, Крушельницька… Закисну. Мені здається, що саме це і є моє призначення. Потім почну вести майстер-класи, відкрию свою школу…
— Іди Віоло, — зачаровано мовила Катя, — біжи за своїм серцем і відкинь усі упередження. Не ставай у позу страуса. Потім будеш гірко-гірко шкодувати за тим, що не здійснила своєї мрії. Скільки відомо вдалих союзів, але осуджуваних суспільством, завдяки яким ми маємо високі зразки у мистецтві, культурі: Пабло Пікассо, Селін Діон та й серед наших врешті-решт теж повно прикладів. І якщо ти аж так боїшся кари Господньої, то згадай про те, що все коїться відповідно до його планів. Якщо ти потрапила у таку ситуацію, значить ти повинна через неї пройти.
— Мені нестерпна думка про те, що я можу стати причиною розриву чужого подружжя. Це буде переслідувати мене усе життя.
Віола прикрила долонею очі, ніби не хотіла і бачити такої картини.
— Люба моя, Вікторів шлюб теж тріщить по усім швам. І ти — аж ніяк не причина. Припини винити себе у цьому. Місце у його серці звільнилося уже давно. І було б дивно, якщо б зустрівши таку яскраву жінку, як ти, він не закохався з головою. Бери те, що тобі дається без докорів сумління. Ви потрібні одне одному, — завершила Катя і тут же з жартівливим докором додала: — І коли вже ти нарешті нас познайомиш?