«Батько народів» очима часу
- Автор: Медуниця Михайло
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: История
Электронная книга - ««Батько народів» очима часу». Краткое содержание книги:
Ось про це, власне, і цитатний детектив Михайла Медуниці Батько народів очима часу, який не можна переповідати, бо побудований він справді виключно на цитатах; його треба читати, беручи на карб мудрість наших пращурів та уроки і с торії.
Після того як Сталіну стало відомо про нараду, він викликав до себе Кірова. Кіров сказав Сталіну, що той сам, своїми діями призвів до цього.
При виборах в ЦК на з’їзді прізвище Сталіна було викреслено в 292 бюлетнях. Сталін наказав спалити з них 289, а в протоколі, оголошеному з’їзду, було показано всього 3 голоси проти Сталіна.
Комісія Президії, ознайомившись в Центральному партархіві з бюлетнями і протоколами голосування, встановила факт фальсифікації виборів. Колишній заступник голови лічильної комісії з’їзду В. Верхових повідомив ЦК деталі цієї історії.
Як відомо, більшість делегатів XVII з’їзду було знищено.
Із 63 членів лічильної комісії 60 розстріляно.
Кіров, розуміючи, що він неминуче буде знищений Сталіним, говорив своїм рідним і друзям, що голова його тепер на пласі.
Убивцю Ніколаєва тричі затримувала охорона Кірова, при ньому було виявлено портфель, в котрому були заряджений револьвер і план Смольного. Проте співробітники Ленінградського ДПУ його щоразу відпускали. Ніколаєв, який з’явився 1 грудня в Таврійський палац на партактив, де Кіров мав робити доповідь, був попереджений і прийшов до Смольного, куди Кіров поїхав за матеріалами для доповіді.
На другий день після убивства на допиті Ніколаєв заявив Сталіну, що його протягом 4 місяців схиляли до вбивства співробітники ДПУ, наполягаючи на тому, що це необхідно парти та державі.
Особистий охоронець Кірова Борисов, який попереджав його про небезпеки, був убитий по дорозі до Смольного ударом лома співробітниками ДПУ, які супроводжували його на грузовику на допит до Сталіна. Це підтверджує висновок хірурга Мамушина, який брав участь у розтині тіла Борисова, а також зізнання водія грузовика Кузіна.
В особистому архіві Сталіна під час нашого розслідування було виявлено складений Сталіним список двох "троцькістсько-зінов’євських центрів"— ленінградського і московського. Зінов’єва і Каменева він спершу включив до ленінградського, потім "перевів" до московського (як і інших деяких членів вигаданих "центрів").
Співробітник ДПУ Кацафа, який перебував в камері при Ніколаєву, написав до комісії, що вбивця згодився дати свідчення, які від нього вимагали, про "троцькістсько-зінов’євський центр" тільки після обіцянки зберегти йому за це життя.
На суді під головуванням Ульріха Ніколаєв спочатку заявив, що ніякого центра не було і що він обмовив невинних людей (це підтверджує конвоїр Гусєв у своєму листі до М. Хрущова). Потім Ульріх на допиті віч-на-віч зрештою зламав його. Після оголошення смертного вироку Ніколаєв кричав: "Обдурили!".
Ретельне розслідування багатьох інших найважливіших обставин, свідчення близьких Кірову людей та інших свідків — все це привело комісію до висновку: убивство Кірова було організовано Сталіним.