«Батько народів» очима часу

...’’Вони билися за Батьківщину’’ — ось коли Сталін ожив під шолоховським пером, приміром, у таких барвах: "У Сталіна жовті очі звузились, як у тигра перед стрибком, але сказав він досить стримано..."

Не багато хто знає, що ці рядки народжувались за особистими спогадами. 1931 рік — журнал відмовляється продовжувати "Тихий Дон". Час уже такий, що тільки Сталін може відмінити вирок. Відбулася зустріч. Вона нагадувала допит. Мені про неї розповідав сам письменник.

"Сталін задав запитання: "Чому ви так пом’якшено описуєте генерала Корнілова?"

Я відповів: "Вчинки Корнілова вивів без пом’якшення. Але справді деякі манери й розміркування створив відповідно до розуміння образу цього вихованого на офіцерському кодексі честі й хороброго на німецькій війні чоловіка, котрий суб’єктивно любив Росію. Він навіть з німецького полону втік".

Сталін вигукнув: "Як це — чесний?! Він же проти народу пішов! Ліс шибениць і моря крові!" Повинен сказати, що ця оголена правда переконала мене. Я потім відредагував рукопис.

Сталін нове запитання задав: "Де взяв факт про перегини Донбюро РКП(б) і Реввоєнради Південфронту щодо ставлення до козака-середняка?"

Що ж відповів Сталіну? "Я відповів, що роман описує свавілля строго документально — за матеріалами архівів. Але історики, — мовив, — ці матеріали обходять і громадянську війну показують не по правді життя. Вони приховують свавілля троцькістів, тих, хто спрямовував репресії на козаків. У цьому трагедія козацтва..."

Оцінимо політичну відвагу 27-річного письменника. Це тільки від недавна стали говорити про все це вголос.

Шолохов вів далі: "В кінці зустрічі Сталін промовив: "Декому здається, що третій том роману принесе багато задоволення тим нашим ворогам, білогвардійщині, котра емігрувала". І він спитав мене і Горького: "Що ви про це скажете?" Горький відповів: "Вони навіть найкраще, найпозитивніше можуть спотворити, щоб повернути проти Радянської влади". Я теж відповів: "Для білогвардійців доброго в романі мало. Адже я показую повний їх розгром на Дону й Кубані..." Сталін тоді промовив: "Так, згоден. Зображення ходу подій в третій книзі "Тихого Дону" працює на нас, на революцію".

Який же у вєшенця характер! Сталін зважив за потрібне відступитися.

Письменнику, проте, ще цілих 20 років не дано було знати про підступність правителя щодо оцінки роману — виявляється, уже лежить в архіві його лист з таким відгуком: "Тов. Шолохов допустив у своєму "Тихому Доні" низку найгрубіших помилок і просто невірних відомостей..."