Тієї вогняної ночі: Чорнобильська сповідь [calibre 4.14.0]

Жили в школі, по суті, був похідний режим, утомлювалися. Проте

горді були, захоплені. Дисципліна—сувора, за цим ми стежили.

Чергую по батальйону, після вечірнього відбою застаю за

порушенням режиму Правика. Усі сплять, світло під стелею ледь

жевріє, а він улаштувався на нарах, мабуть, навмисне обрав

собі верхні,— і читає. Вдень працював не менше ніж інші і не

квапиться з відпочинком. Довелося пояснити йому, що й до чого.

Пояснюю, а сам думаю: можливо, для цього хлопця читання —

потреба значно більша, ніж відпочинок.

З розповіді капітана П. Г. Панченка.

Павло Панченко саме тоді, перед 0лімпіадою-80, став

комсомольським секретарем. Раніше теж ходив у курсантських

колонах, вчився в тому ж дивізіоні, де в рік випуску Панченка

почав учитися Правик. Панченко придивлявся до цього

комсомольця. Доручень у хлопця чимало: лаборант, відповідальний за Ленінську кімнату, за «бойові листки». Не

метушиться, не командує. Працює... В кабінеті історії КПРС

чимало цікавих нововведень, Ленінська кімната повниться

життям, «листки» нарешті стали-таки бойовими.

Якраз оголосили тоді всесоюзний конкурс молодіжних рефератів

на патріотичну тему. Тексти Правика в «бойових листках»

комсомольський секретар не раз читав з цікавістю: свіжі слова, безпосередність і влучність спостережень, добре чуття часу. Що

коли залучити хлопця до серйозного літературного змагання?

Тема має бути для нього небайдужою... Які у Володі Правика

читацькі інтереси? Панченко докорив собі: в Москві читав

курсанту «нічну мораль», а тим, що ж читає курсант при

тьмяному миготінні нічної лампочки — не поцікавився.

Панченко під здивованим поглядом бібліотекарки вивчав

формуляр №168, щось занотовуючи в блокноті. Навіть дату з

першого аркушика собі записав: у день вступу до училища

прийшов Володя Правик до бібліотеки. Видно, вже був вихований

в ньому смак до читання.

Після книжки Ю. Гагаріна, В. Лебедєва «Психологія і космос»

із серії «Еврика» в читацькому формулярі — Гсрберт Уеллс, українська фантастика, роман «Остання жінка і близький бій» у

перекладі з іспанської... Знайти б ще час і для того, щоб

погортати всі ці книжки. Чим обумовлене їхнє сусідство?

Випадковістю? Або непересічними запитами читача?

Панченко ще не знайшов відповіді, а тема реферату для Володі

Правика знайшлася. її підказав... естрадний концерт. До Черкас

приїхав Йосип Кобзон. На запрошення комітету комсомолу приїхав

і до училища. Співак першим з майстрів мистецтва побував у

радянських воїнів, які служили в Афганістані. Події в ДРА

гостро тривожили країну, газети про них писали мало, скуто.

Кобзон не приховувався з драматичними враженнями, артиста

слухали з пронизливою увагою. Концерт тривав довго, сприймали

його захоплено. Пісня про пожежних Ленінграда викликала

овацію. Павло Панченко вперше помітив: неприховано палкими