ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Попри те, що в’язень 8612 видається задоволеним розмовою з начальником в’язниці, він продовжує розлючено кричати, вимагаючи зустрічі «з суперінтендантом, зі сраним доктором Зімбардо». Я погоджуюсь негайно зустрітися з ним.
ЗУСТРІЧ З РЕАЛЬНІСТЮ
Вдень я вирішив влаштувати перший візит до в’язниці нашого консультанта Карло Прескотта. Він допоміг мені передбачити багато аспектів експерименту, щоб максимально відтворити справжні тюремні умови. Недавно Карло умовно-достроково звільнився з Сенквентінської в’язниці штату Каліфорнія, відсидівши там сімнадцять років. До того він сидів у в’язницях Фолсом і Вакавілл, переважно за збройне пограбування. Я зустрів його кілька місяців тому під час одного проекту, яким займалися мої студенти з курсу соціальної психології на тему поведінки людини в інституційному середовищі. Один з моїх студентів запросив Карло, щоб той поділився з учасниками проекту своїми враженнями від життя за ґратами.
Карло вийшов лише чотири місяці тому і був переповнений гнівом на несправедливість в’язничної системи. Він проклинав американський капіталізм, расизм, темношкірих колаборантів, що воюють проти своїх же братів, мілітаристів і багато іншого. Але він виявився на диво мудрим і проникливим, чудово розуміючи суть соціальної взаємодії, до того ж винятково красномовним власником глибокого баритону, здатним годинами говорити без упину. Я був заінтригований поглядами цього чоловіка, крім того, ми були майже однолітками — мені було тридцять вісім, а йому сорок, — і ми обидва з ґетто: зі Східного й Західного узбережжя. Але коли я вчився в коледжі, Карло сидів у в’язниці. Ми швидко заприятелювали. Я став його довіреною особою, терплячим слухачем його довгих монологів, психологом-консультантом і «агентом» для його робіт і лекцій. Першою його роботою було співвикладання зі мною нового курсу літньої школи в Стенфордському університеті з психології тюремного ув’язнення. Карло не тільки розказав студентам про свій досвід у найдрібніших деталях, а й посприяв тому, що інші колишні в’язні розказали про власний. Також ми запрошували в’язничних наглядачів, юристів й інших обізнаних в американській тюремній системі людей. Досвід й активна участь Карло допомогли надати нашому невеликому експериментові своєрідної достовірності, яка не мала аналогів у жодному схожому соціально-науковому дослідженні.
На годиннику майже сьома година вечора. Я і Карло переглядаємо відеозапис однієї з сьогоднішніх перекличок. Потім ми йдемо до мого кабінету обговорити, як ідуть справи і як провести завтрашній день відвідин. Раптом до кабінету вривається начальник в’язниці Джаффе і доповідає, що в’язень 8612 зовсім неконтрольований, наполягає на виході з експерименту і хоче зустрітися зі мною. Джаффе не може точно сказати, чи номер 8612 просто хоче обманом вийти з в’язниці й влаштувати нам неприємності опісля, чи він і справді захворів. Джаффе наполягає на тому, щоб я сам розібрався в цій ситуації, а не він.
«Звісно, приведіть його, щоб я з’ясував проблему», — кажу я.
У мій кабінет заходить похмурий, непокірний, розлючений і збентежений молодий чоловік.
«У чому там проблема, хлопче?»
«Я більше не витримую: наглядачі виводять мене, вони обрали мене жертвою, глузують, постійно садять у карцер і...»
«З того, що я бачив, — а я бачив усе, — то ви самі провокуєте їх. Ви — найнепокірніший у цій в’язниці, найбільший бунтівник».
«Мені пофіг, ви всі порушили контракт, я не чекав, що зі мною будуть так поводитися, ви...»[60]
«Ти, хіпоблуд, рот закрий! — Карло люто кидається на 8612-го. — Чого ти не можеш витримати? Віджимань, стрибків, що наглядачі кричать на тебе? Тебе, сука, “виводять”? Не перебивай. На пару годин закрили в кладовку? Слухай, мажор: у Сан-Квентині ти не протримався би день. Ми всі відчули би, як ти пахнеш страхом і слабкістю. Наглядачі били б тебе по голові, а перед тим, як посадити в карцер, — це, щоб ти знав, це холодна бетонна яма, я в такій сидів тижні і тижні, — віддали би тебе нам. Снаффі або хтось інший з ворів, купив би тебе за дві, ну три, пачки сигарет, і задницю тобі розірвали би на німецький хрест — початок, сука, твого шляху підараса».
60
Не зовсім зрозуміло, який «контракт» він має на увазі. Дивіться сторінку, присвячену дослідженню (www.prisonexp.org), щоб знайти отриманий учасниками опис дослідження, підписану ними згоду та заявку Комісії з контролю залучення осіб до експериментальних досліджень Стенфордського університету.