Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
В індуїзмі стать є вирішальним чинником, коли йдеться про релігійне ставлення до невірності. В епічних і класичних індуїстських текстах позашлюбні статеві стосунки подаються як природна частина чоловічого життя281. В «Камасутрі» прописано, що чоловіки можуть вільно займатися сексом із жінками нижчих каст, з жінками, які втратили свою касту або з повіями, але вони не можуть одружитися на будь-якій із них. Секс із такими жінками має бути просто для задоволення282.
Жіноча проституція була традиційно поширена в індуїзмі. Повія посідала таке місце в суспільстві, яке визначалось її кармою283. Чоловіки з вищого класу мали навчених і дорогих куртизанок, а решті чоловіків були доступні тільки звичайні повії284. Отже, тоді як чоловіки мають досить широкий спектр сексуальних можливостей, невірні жінки, згідно із Законами Ману, заслуговують лише на те, щоб піти на поживу псам285. За «Камасутрою», однак, жінка має право бути «злегка ображена на невірного чоловіка», але вона не повинна занадто багато скаржитися. Дружина мусить не лаяти чоловіка, а лишень «докорити йому примирливими словами, коли він із друзями або один»286.
Але чоловіки в індуїзмі однаково не є вільними у сексуальних стосунках. Вони не повинні скоювати злочин проти інших чоловіків, тобто спати з чужими дружинами. Особливо поганим було мати статеві стосунки з дружиною свого вчителя287. Заборона перелюбу через поганий вплив на карму приводить тих, хто вважає сексуальну вірність нецікавою, до різних креативних рішень. В «Ананга Ранга», еротичному тексті XVI століття, спочатку вказується той факт, що позашлюбні статеві стосунки можуть легко призвести до катастрофи, а відтак описується низка сексуальних позицій, в яких подружня пара буде відчувати себе так, ніби вони зайнялися сексом із 32 партнерами одночасно288.
Загальне негативне ставлення буддизму до сексу не перешкоджає тому, що деякі його види сприймаються гірше, ніж інші. Очевидно, перелюб перебуває серед них. Невірність часто прирівнюють до вбивства, брехні, пияцтва та крадіжки, а також визнають одним із найгірших актів з огляду питань етики та карми. У класичному тексті Палійського канону «Сутта Ніпата» І століття до н.е. йдеться таке: «Якщо вам не вдається жити в целібаті, ви не повинні йти до чужої дружини»289. Заборона перелюбу за цим висловом радше означає заборону завдання шкоди іншому, а не заперечення сексу як такого. Людина, яка стала жертвою перелюбу, звичайно, є ошуканою290. Основною передумовою тут, як і в багатьох релігійно-сексуальних контекстах, є те, що жіноча сексуальність підпорядкована чоловікам і саме чоловік буде страждати, якщо вона зляже із кимсь іншим. Тому закони в буддійських країнах були гендерно упередженими: невірність жінки мала правові наслідки, тоді як невірність чоловіка не мала жодних наслідків.
Мало хто знає, що низка християнських країн досі зберегла заборону на перелюб, хоча там рідко карають за це. Конституційний суд Уганди скасував закон про заборону перелюбу через дискримінацію за статевою ознакою у 2007 році; згідно з цим законом каралися тільки жінки291. Генеральний секретар Спільної Ради католицької, англіканської та православної церков Уганди відразу звернувся до влади з проханням розробити новий закон проти перелюбу, який стосувався б і жінок, і чоловіків292.
Низка американських штатів досі мають закони проти перелюбу. І хоча на практиці такі закони майже не застосовуються, але вони існують. У 2007 році прокурор штату Мічиган із подивом виявив, що акт перелюбу, згідно із законом штату, може призвести до довічного ув’язнення293. Британець Девід Скотт і філіппінка Синтія Дельфіно у 2008 році виявили, що досі є християнські країни, в яких закони щодо перелюбу чинні не лише на папері. Оскільки Дельфіно перебувала в шлюбі, вона і Скотт мали бути звинувачені в перелюбі, заарештовані та ув’язнені в Манілі. Доказом перелюбу була їхня спільна дитина. Згідно із законами цієї суворої католицької країни, за такий злочин пара мала бути покарана сімома роками позбавлення волі. Замість того щоб з’ясовувати, як філіппінська система буде інтерпретувати цей закон у їхньому випадку, коханці втекли з в’язниці до Таїланду, а звідти до Великої Британії294.