Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Існує ще один поширений звичай, коли чоловік тричі повторює «Я з тобою розлучаюсь», юридично обов’язковий у рамках ісламу, проте багато мусульман уважає, що це гріховне зловживання правами людини й суперечить Коранові312. В багатьох країнах, де мешкає багато мусульман, подібні заяви про розлучення не вважаються законними в рамках національного законодавства, а отже, чоловіки-мусульмани змушені дотримуватися повної процедури розлучення313.
Мусульманки, як і єврейки, спершу не мали права подавати на розлучення. Проте з цього питання існують великі регіональні відмінності. У марокканській частині Західної Сахари, наприклад, традиційно визнаються права жінки вимагати розлучення за власної ініціативи314. Сьогодні багато мусульманських країн уже дозволяють жінкам розлучатися з цілої низки причин, деякі із законодавчих змін базуються на інтерпретації Корану315. Туреччина й Судан надали жінкам право ініціювати розлучення на початку ХХ століття316. Жінки в Ірані мають достатньо прав для розлучення, хоча це часто залежить від того, що зазначено в їхньому шлюбному контракті317. У 2004 році в Марокко був прийнятий закон, який дозволяє жінкам подавати на розлучення318.
Християнство від самого початку спиралося на зовсім інше уявлення щодо розлучення, ніж іслам та іудаїзм. Ісус проголосив, що той, хто вступив у повторний шлюб після розлучення, за визначенням скоїв перелюб, а отже, буде «кинутий у пекло». Навіть якщо після розлучення чоловік залишається самотнім, він однаково буде «кинутий у пекло», тому що винен у перелюбі, який, цілком імовірно, скоїть його колишня дружина, вступивши в повторний шлюб. На думку Ісуса, єдиною законною підставою для розлучення може бути блуд. Але цей виняток радше пізня інтерполяція тексту, а не те, що насправді вважав Ісус319.
Той факт, що Ісус не говорив забагато на тему сексуальності, часто сприймається як проблема, тому християнам довелося робити висновки щодо цього питання, виходячи з аналізу всіх інших речей, які він виголошував. Проте щодо розлучення Ісус висловився абсолютно чітко: розлучення заборонене та веде прямо до погибелі.
Неможливо повернутися до Старого Завіту та спробувати послабити Ісусову заборону, показавши, що чоловіки, згідно зі Старим Завітом, у праві робити, як їм заманеться. В основу обговорення Ісусом теми розлучення були покладені саме закони П’ятикнижжя, згідно з якими чоловік мав право розривати шлюб. Ісус відкидав їх, уважаючи, що вони недостатньо суворі320. В Новому Завіті теж немає жодного факту за право християн на розлучення. Павло дозволяє нехристиянам брати на себе ініціативу розлучення, і в цьому випадку другий партнер-християнин, чоловік чи жінка, більше не перебуває «в залежності»321. Але християнин, своєю чергою, не має права залишати нехристиянську дружину. Домінанта християнства абсолютно безперечна — розлучення строго заборонене.
З огляду на те що неможливо інтерпретувати вчення Ісуса та решту Нового Завіту інакше як повну заборону на розлучення, особливо цікаво спостерігати, якою мірою розлучення чи то повністю прийнятне для більшості сучасних християн, чи не розглядається ними як проблема. Коли єпископ Північного Голуґаланду Пер Оскар Гьолаас став першим норвезьким єпископом, він заявив, що збирається подати на розлучення. Тоді кілька консервативних лестадіанських проповідників вимагали, щоб він пішов у відставку. Єпископ Олав Шевешлан, глава норвезької церкви, не визнавав Ісусову заборону розлучення проблемою. Він уважав, що «це приватна справа, яка не стосується громадськості». Він також стверджував, що «цілком можуть існувати розведені єпископи». За словами глави церкви, незважаючи на повну заборону Біблією, розлучення єпископів жодним чином не стосується їхньої служби322.
Навіть серед багатьох дуже консервативних християн широко визнається розлучення. Першим і єдиним президентом Білого дому, який подав на розлучення, був Рональд Рейган, обраний за значної підтримки консервативної християнської більшості. Розлучення у 2008 році Джона Маккейна, кандидата в президенти за підтримки більшості американських християн-консерваторів, також не становило великої проблеми.