Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
22 Коментуючи цю думку Сковороди, Володимир Ерн зазначав: "Біблія - це цілокупність божественного Розуму, це вся Його незбагненна Премудрість" [Эрн В. Ф. Григорий Саввич Сковорода. Жизнь и учение. - Москва, 1912. - С. 275]. Платонічна традиція розуміння філософії як розмислу про душу, світ і Бога, принаймні від часів Ціцерона, Плутарха та Орігена, передбачала її поділ на три частини: етику, фізику й теологію. "Християнство, -як писав, наприклад, добре знаний Сковородою Євагрій Понтійський, - це наука нашого Спасителя Ісуса Христа, яка складається з діяльного, природного та богословського [любомудрія]" [Ееагрий Понтийский. Слово о духовном делании, или Монах// Ееагрий Понтийский. Аскетические и богословские творения. - Москва, 1994. - С. 96]. Ця традиція віддзеркалена в уявленні Сковороди про "три світи". Розмисл про мікрокосмос - етика, про макрокосмос - фізика (осягнення логосів та ейдосів Божого творива), а розмисл про Бога, теологія, - це не що інше, як розмисл про "символічний світ". Саме тому наш філософ і стверджував, що "християнський Бог є Біблія".
23 Див. прим. 78 до трактату «Начальная дверь ко христіянскому добронравію».
24 Сковорода має на думці слова: И йспХстй в/иш і,л женбгс щ оуттъ свой^ъ вбдХ йкш р^ЬкХ, дл го въ рѣи/Ё потопйтъ (Апокаліпсис 12: 15).
25 Див.: Четверта книга царств 2: 11.
26 Див.: Четверта книга царств 6: 6.
27 Див.: Четверта книга царств 2: 14.
28 Див.: Книга Ісуса Навина 3: 15-17.
29 Див.: Книга Ісуса Навина 10: 13.
30 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 3: 1, наст.
31 Богослови могилянського кола, трактуючи питання про кінець світу, виходили з того, що есхатологічні таємниці перебувають по той бік людського досвіду та знання. Наприклад, Феофілакт Лопатинський, різко критикуючи «Казання святого Кирила...» Стефана Зизанія, писав, що Кирило Єрусалимський не вважав за можливе знаття кінецьсвітньої таємниці, тимчасом як "лживый Кірілл рускій [Зизаній] являєт себе о том извѣстна... И єще дерзновенно глаголет: 'Скоро же и антіхриста и скончаніє вѣка сего содВватися имать'. Зри лжепророка!" [Лопатинський Ѳ. Обличеніє неправды расколни-ческія. - Москва, 1745. - Арк. 135 (зв.)-ІЗб].
32 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 19: 32-35.
33 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 19: 26. Пор.: чу вгл же вса во^/Ишжніі. Пор. народні приказки: "У Бога все мога" [Номис, № 21; Франко, № 1183]; "У Бога все возможно" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 35].
34 Стара українська еклезіологія, окреслюючи єство єресі, виходила з того, що Церква - це спільнота вірних я) єдиного християнського віровизнання, які б) беруть участь у сакраментах і в) підлягають оруді належних старших. Того, хто належав до Церкви, але потім перестав визнавати засади християнської віри, тобто відійшов від "першої єдності", називають єретиком [див.: Dubowicz J. Hierarchia, abo О Zwierchnosci w Cerkwi Bozey. -
Lwow, 1644. - S. 8-9; Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. -С. 142 (друга пагін.); Rutka Th. Herby, abo Znaki Kosciola prawdziwego. - Lublin, 1696. - S. 3].
35 Фраза поХчЙішса тфетньі/иъ зринає в Книзі Псалмів 2: 1 та в Діях св. апостолів 4: 25.
36 Див. прим. 162 до циклу «Сад божественных пѣсней».
37 Фраза И высть такш кілька разів зринає в Біблії. Див., наприклад: Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 6.
38 Сковорода розробляє тут старий мотив: "розуміння Біблії - духовний бенкет". Наприклад, у Дмитра Туптала він звучить так: "Пиршество... Божественнаго Писанія три трапезы представленныя имать. Первая єсть трапеза - разум історіческій, повѣство-вателный, по писмени сказуємьій и проповѣдусмый. Вторая трапеза - разум містіческій, сієсть таинственный. Третія трапеза - разум нравоучителный. Первая трапеза неученых ради простаков. Вторая трапеза премудрых ради учителей. Третія трапеза обгцая всѣм, ученым и неученым. На первой трапезѣ пигца дебелѣйшая. На второй трапезѣ пища тончайшая. На третій трапезѣ пища сладчайшая. Первая трапеза содержйт вкус древних дВяній. Вторая трапеза содержйт вкус таинств. Третія трапеза содержйт сладость добронравія" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. -Арк. 319 (зв.)-320].
39 Ідеться про римського імператора Тіта Флавія Веспасіана. Див. прим. 196 до циклу «Басни Харьковскія».
40 Ідеться про зруйнування Єрусалима військом римського імператора Тіта в 72 р. В Україні ця історія була добре знана ще від часів Ярослава Мудрого завдяки перекладу повісті Йосифа Флавія (37/38-95 pp.) «Іудейська війна».