Повна академічна збірка творів

4 Парафраза Книги Ісуса, сина Сирахового ЗО: 23. Пор.: Веселіе сердца живбтъ чє/іов^кл.

5 Горацій. Послання, І, 11, 23 («До Буллатія»). У перекладі Андрія Содомори: "...насолоди на рік не відтягуй..." [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 190].

6 Горацій. Послання, І, 11, 24 («До Буллатія»). У перекладі Андрія Содомори: "Щоб похвалитись міг будь-коли й будь-де: 'З приємністю жив я'" [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 190].

7 Люцій Анней Сенека Молодший (Lucius Annaeus Seneca Junior) (бл. 5 p. до н. е. - 65 р. н. е.) -видатний римський філософ-стоїк, поет і державний діяч. У старій Україні Сенека втішався неабиякою славою і як взірцевий письменник, зокрема трагедіограф [див.: Prokopowicz Th. De arte poetica libri III ad usum et institutionem studiosae iuventutis roxolanae. Dictati Kioviae in orthodoxa Academia Mohileana. Anno Domini 1705. - Mohiloviae, 1786. - P. 69], і як філософ-мораліст. Цитати з римського класика можна знайти у творах Захарії Копистенського, Іпатія Потія, Мелетія Смотрицького, Афанасія Кальнофойського, Касіяна Саковича, Петра Могили, Антонія Радивиловського, Дмитра Туптала, Івана Максимовича, Івана Леванди та інших. Із другого боку, наші письменники ніколи не забували, що Сенека представляє поганську мудрість та ще й самогубець. "Стара Русь", писав Лазар Баранович, обходить Сенеку, "бо Сенека se necat, сам собі завдав смертельних ран" [Baranowicz L. Nowa miara starey wiary. - Nowogrod-Siewierski, 1676. - K. 4 (v.) (appendix)]. Одним словом, як казав про Сенеку Митрофан Довгалевський: "Життя він вів нехристиянське, але щодо моралі - він християнин" [Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). - Київ, 1973. - С. 369]. Популярність Сенеки засвідчує й те, що його ім'я зринає в народних приказках: "Сказав Сенека: 'стій, свине, здалека'" [Номис, № 1000]; "Казав Сенека: уважай з далека" [Франко, № 23281]. Із творів Сенеки Сковороду найбільше приваблювали «Моральні листи до Луцілія». Саме їх він цитує в діалозі «Потоп зміин», а також у листах до Михайла Ковалинського й Кирила Ляшевецького. А перекладаючи трактат Плутарха «Про спокій душі», Сковорода пробує подивитися на поняття "спокій" у Сенеки крізь призму перипатетичної поняттєвої тріади: defectus (недостатність) - modus (міра) - excessus (надмір), - яка була засадничою на Грунті схоластичної етики ще від часів Томи Аквінського (саме Тома Аквінський упродовж XVII-XVIII ст. був чи не найбільшим авторитетом для українських богословів [див.: Cracraft J. Theology at the Kiev Academy during its Golden Age // Harvard Ukrainian Studies. - 1984. -Vol. VIII. - Nos. 1/2. - P. 75]).