Аналітична історія України

Всі ці дії влади, реакція на них та численні спостереження людей, — стали своєрідним народним університетом, який заклав міцні духовні основи для розвитку подальшого національно–визвольного руху, підвалину Третіх Національно–Визвольних Змагань.

Так, як коротко, то чому саме тоді навчилися люди?

По совєцьких школах нас усіх колись учили (та учать, може, й досі по українських школах), що завжди було дві Росії: Росія царська — незаперечно реакційна, та… Росія нова, революційно–демократична, а значить — аж як прогресивна. Оминемо той дивний факт, що подібної роздвоєності, дещо дивної та загадкової, не мала, здається, більше жодна з країн світу, чи то стало реакційних (цілком можливо), чи то взагалі — невідомо яких. Але, добре, приймемо оте загадкове роздвоєння — Януса з двома обличчями — за вихідний факт та придивимося ближче, — на чому ж вона полягає, ота радикальна, ніби, різниця його двох обличчів? — до чого вона нас приведе?

В математиці величина, яка залежить від певноі кількості змінних, але не змінюється, зберігається у перебігу якихось перетворень цих змінних, — називається інваріантом таких перетворень. Отже, із попереднього порівняння двох послідовних зайнять Галичини, спочатку царськими, а потім і совєцькими військами, — з повною очевидністю витікає дуже важливий, вирішальний висновок. А він буде таким, що інваріантом відносно перетворень соціального устрою Росіїі, від крайнього правого, з Грішкой Распутіним та “Союзом Русского Народа” — аж до крайнього лівого, з Політбюро, Кремлем та “інтернаціоналом”, — незмінно були українофобія (або антиукраїнізм) та україножерство. Висновок, підкреслимо, — єдино можливий.

Таким його сприйняли, схоже на те, й українські люди Галичини та Буковини. Що це не якийсь там “соціалізм” протистоїть капіталізмові, а російський імперський шовінізм намагається дожерти, донищити всі інші нації. Що ж, правильно сприйняли…

Отже, не було ніколи й не могло бути жодних там “двух Россій”. Дурниці все це. Була одна, імперіалістична, ксенофобна та ворожа всім, всім народам світу. А тому й жодних подальших ілюзій щодо неї будувати собі аж ніяк не слід. Так проста математика допомагає демаскувати брехливу історію.

Ми покінчили тут зі шкідливою казкою про «двє Россіі», яка так добре попрацювала на імперську історію, та установили істину; одну, але дуже важливу. Довели, що Росія і в цьому є “єдіной і нєдєлімой”: імперіалістичною, жодною іншою. А тому, панове, не будуйте собі жодних подальших ілюзій у цьому напрямі. А значить, — не було й не могло бути тоді, 1939, жодного там “освобождєнія”, чи як там це у них у Москві а, хоч і в Києві досі підноситься. Була, тільки й єдино, нова російська військова окупація.І, знову ж, органічно ворожа до всього українського. Підкреслимо, іменувати таке щось “освобождєнієм” — є всім очевидним блюзнирством. Цинічною наругою над пам’яттю безвинно загублених злочинним совєцьким режимом підчас окупації мільйонів людей.