Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
404 Четверта книга Мойсеєва: Числа 18: 20.
405 Очевидно, Сковорода має на думці слова: да В/іюдХтъ стрлжвьі твоа й стрлжвьі скйнїи (Четверта книга Мойсеєва: Числа 18: 3).
406 Євангелія від св. Матвія 5:1-2.
407 Євангелія від св. Матвія 5: 3.
408 Парафраза Євангелії від св. Матвія 6: 33. Пор.: Ифйте же прежде цртвЇА бжїа й прлвды єгш.
409 Неточна цитата з Дій св. апостолів 3: 6. Пор.: среврл й улата н^сть oy /иенє.
410 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 51: ЗО. Пор.: Дад гдь а^ыкъ /ий
/И^дХ /ЙОГО, Й Т^/ИЪ BOC^Bd/ІЮ ЄГО.
411 Мабуть, це парафраза Другого послання св. ап. Павла до Тимофія 4: 8. Пор.: СОВ/1ГОД<)ЄТСА /ИН^ вѣнецъ.
412 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 18.
413 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 25.
414 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 20.
415 Книга Ісуса, сина Сирахового 51: 19.
416 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 51: 22. Пор.: предХсп^Анїе высть /ИЙ въ ней.
417 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 51: ЗО. Пор.: Даді гдь а^ыкъ /ий
/И^дХ /ЙОГО, Й Т^/ИЪ BOC^Bd/ІЮ ЄГО.
418 Книга пророка Ісаї 50: 4.
419 Пісня над піснями 4: 11.
420 Дії св. апостолів 2: 4.
421 Див.: до/іготХ во житїа й л%та жй^ни й /ийръ при/іожлтъ тевѣ (Книга Притч Соломонових 3: 2).
422 Див.: Древо живота єсть всѣ/иъ держлцш/ИСА є^ (Книга Притч Соломонових 3: 18).
423 Можливо, Сковорода має на думці слова: Нв/ієннХго в^рХ возвѣцметъ првный (Книга Притч Соломонових 12:17).
424 Очевидно, Сковорода має на думці слова: СЗ оучтъ є^ йс^бдитъ прлвдл (Книга Притч Соломонових 3: 16).
425 Можливо, Сковорода має на думці слова: ^отацли же /ийра во1}веселатса (Книга Притч Соломонових 12: 20).
426 Сковорода має на думці слова: Длжче СЗстойтъ вгъ СЗ нечестйвві^ъ, /ИО/ійтвві же првнві^ъ пос/іХішетъ (Книга Притч Соломонових 15: 29).
427 Сковорода має на думці слова: въ шХйи/Ь же єа богутство й слава (Книга Притч Соломонових 3: 16).
428 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 20: 29. Пор.: /Мпота (єств) гонві/иъ пре/иХдроств: слава же стЗрві/ИЪ сЬдйнві.
429 Див. прим. 65 до діалогу «БесВда 2-я, нареченная Observatorium. Specula. Еврейски: Сіон».
430 Сковорода має на думці слова: й се, Hd /іицві пХстбши ліслко йкш корындръ (Друга книга Мойсеєва: Вихід 16: 14).
431 Це - парафраза 1-ої строфи 11-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Нелзя бездны окіана горстью персти забросать. / Нелзя огненнаго стана скудной каплѣ прохлаждать. / Возможет ли в темной яскинѣ іулять орел. / Так, как в поднебесный край вилетѣв он отсель?"
432 Початок другої строфи 11-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Щоправда, Сковорода змінює тут розбивку на рядки та закінчення. Замість "плѣняет зрак очес" подає "мір сей весь".
433 Така опозиція малярства й літератури - дуже давня. її автором зазвичай уважають
грецького лірика й епіграматиста Симоніда Кеоського (556^68 pp. до н. е.). Принаймні Лессінг у своєму славетному трактаті «Лаокоон, або Про межі живопису і поезії» писав: "Блискуча антитеза грецького Вольтера, що живопис - німа поезія, а поезія -промовистий живопис, була, мабуть, не запозичена з підручника. То був влучний здогад, яких багато є в Симоніда..." [Лессінг Г.-Е. Мінна фон Барнгельм. Емілія Галотті. Лаокоон. -Київ, 1976. - С. 172]. Сковорода міг знати цю думку, скажімо, з Плутарха, котрий у трактаті «Як юнакові слухати поетичні твори» писав: "поезія - це озвучене малярство, а малярство - німа поезія" [Плутарх. Как юноше слушать поэтические произведения // Памятники поздней античной научно-художественной литературы II—V века. - Москва,
1964. - С. 16], або з курсів поетики (наприклад, Феофан Прокопович цитував її в п'ятому розділі другої книги свого курсу). Є також латинська приказка: "Poema loquens pictura est" [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 275]. Загалом беручи, ця думка була добре відома старим українським письменникам. Скажімо, Захарія Копистенський писав: "Которыи бовѣм рѣчи исторіи мова ушом прекладаєт, тыи маліованіє молчачеє очом показуєт" [Книга о вѣрѣ. - Київ, 1620. - С. 19 (друга пагін.); пор.: ТупталоД. Книга житій святых. - Київ, 1700. - Арк. 108]. А ось слова ііумена Скиту Манявського Феодосія: "Писаніє бо єсть... философ нВмый, который много разумѣст, а сказати людєм разумѣнных не может..." [Завѣт духовный в ієросхимонасєх Оеодосія...// Акты, относящиеся к истории Южнозападной Руси / Изд. А. П. Петрушевич. - Львов, 1868. - С. 85]. Крім того, варто пам'ятати також старовинний концепт "картина - це книга для неписьменних", до якого часто зверталися українські письменники [див., наприклад: Kalnofoyski А. ТЕратоиругц^а. -Kiiow, 1638. - S. 85]. При цьому, приміром, Дмитро Туптало, порівнюючи книгу та малярську картину, надавав перевагу останній: "...єсть живописноє художество