Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
274 Імена отців Церкви досить часто зринають і в творах самого Сковороди. Саме патристика могла бути джерелом цілої низки ідей Сковороди, зокрема "наслідування Христа", "обоження" (цю науку він міг знайти в Климента, Орігена, Григорія Назіанзина, Григорія Ниського, Василія Кесарійського, Макарія, Діонісія Ареопагітського, Авіустина, Максима Сповідника та інших), себепізнання, "внутрішньої людини", "анамнезису", "гесихїі"-"суботи", людського "різнопуття" тощо. Патристика була також джерелом таких важливих сковородинських образів, як серце (Климент, Оріген, Григорій Назіанзин, Діонісій Ареопагітський, Макарій Єгипетський, Авіустин), дзеркало (Григорій Ниський, Діонісій Ареопагітський), рослина чи внутрішнє око. Зрештою, як казав Дмитро Чижевський, "остаточно зрозуміти символіку Сковороди можна лише на Грунті символіки отців Церкви та барока" [Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 46].
275 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Матвія 2: 21. Пор.: прїйде въ ^єлілк Іи/ієвХ.
276 Назва Вивлеем означає "дом хлѣба" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 379].
277 Книга Псалмів 121 (122): 1.
278 Сковорода має на думці слова: дрХже, клкш ешыъ єсй іІліш не й/ивш шд^Ьанїа врлчнл
(Євангелія від св. Матвія 22: 12).
279 Парафраза Книги Ісуса, сина Сирахового 31: 16. Пор.: не простирай рХкй й не гн^ЬтЙса
СЪ НЙ/ИЪ ВЪ СО/іЙ/ІО.
280 Неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 12: 25. Пор.: да влаго тевѣ вХдеТЪ Й СВІНШ/ИЪ ТВОИ/ИЪ по тевѣ во в^ки, ащ сотвориши се, еже довро й оугбдно єств пред ГДе/ИЪ ВГО/ИЪ ТВОИ/ИЪ.
281 Друге послання св. ап. Павла до Тимофія 2: 7.
282 Фразу/і^ствиціі оутвержденл нл уешй взято з Першої книги Мойсеєвої: Буття 28:12.
283 Парафраза Книги Притч Соломонових 8: 35. Пор.: йс^бди во /иой йс^бди животі, й о^готов/іаєтса ^от^нїе СЗ гда.
284 Неточна цитата з Книги пророка Єремії 12: 2. Пор.: влщ єси ты оуттъ й^ъ, далече же СЗ оутрбвъ й^ъ.
285 Книга пророка Єремії 5: 3.
286 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 3: 23. Пор.: И той вѣ ійсъ йкш /і^тъ ТрЙдеСАТВ.
287 Євангелія від св. Матвія 13: 52.
288 Фраза в/ійжни/иъ й д5/івни/иъ зринає в Книзі пророка Даниїла 9: 7.
289 Пор. з народною приказкою: "Наука срібло, а практика золото" [Франко, № 18331].
290 Схожа теза є, наприклад, в «Уставі» Антонія Великого: "Нічого не пропонуй комусь за правило, поки сам того не сповниш ділом. Найбільш потворним є заповідати іншому чинити те, чого сам не робиш..." [Ігор Ісіченко, архиеп. Монашество Давнього Єгипту. -Харків, 2002. - С. 101]. Пор., наприклад, із тезою Номоканона: "Аще ли же сам невѣжа єст и невоздержный, како иных добродВтели научит..." [Номоканон, си єст Законо-правилник. - Київ, 1629. - С. 1-2], або з думкою Антонія Радивиловського: "...гаснет свѣтилник без єлея, гаснет и наука без прикладного житія учителя" [Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. - С. 882].
291 Сковорода має на думці слова: далть є^Х К/ігсчв дб/иХ дав'їдова (Книга пророка Ісаї 22: 22).
292 Книга пророка Ісаї 33: 6.
293 Книга пророка Ісаї 22: 22.
294 "Сребролюбіє", чи "лихоимство", у старій українській традиції трактували як "излишноє желаніє имѣти что" [Гізель І. Мир с Богом человѣку. - Київ, 1669. - С. 226]. Воно беззастережно прилучалось до низки смертних гріхів [див., наприклад: МогилаП. Собраніє краткія науки о артикулєх вѣры. - Почаїв, 1783. - Арк. 57]. Дехто стверджував, що "сребролюбіє" є "корѣнь всѣм злым" [Патерік, или Отечник Печерскій. - Київ, 1661. -Арк. 213 (зв.)], а "сребролюбец" - "паче всВх неправеднВйшій" [Максимовичі. Богомьісліє. -Чернігів, 1710. - Арк. 272 (зв.); пор.: Климовський С. О правосудію началствующих, правдВ и бодрости их // Барокова поезія Слобожанщини / Упорядкування, передмова, примітки та коментарі Леоніда Ушкалова. - Харків, 2002. - С. 111-112], бо цнота має за власне коріння "безсребріє" [БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. - Арк. 60 (зв.)-61]. З огляду на це людям, "которыи до богатства прикладают сердца свой", не варто сподіватися на Царство Боже [див.: Радивиловський А. Вѣнец Христов. - Київ, 1688. -Арк. 116 (зв.)].