Піонери або Біля витоків Саскуеханни
- Автор: Купер Джеймс Фенимор
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Переводчик: Евгений Крижевич
- Жанр: Вестерны
Электронная книга - «Піонери або Біля витоків Саскуеханни». Краткое содержание книги:
— Що, милуєтесь нашою церквою? Вона таки гарна, а надто в місячному сяйві — бляха на бані так і виблискує! Закладаюсь, що баня того, іншого Святого Павла ніколи так не сяє в лондонському диму!
— Для молитовного дому справді непогано, — відказав Гайрам. — Сподіваюсь, мусью Леква і містер Пенгіллан погодяться зі мною.
— Звичайно! — вигукнув люб'язний француз. — Це дуже гарно.
— Я був певний, що мусью інакше й не скаже… Останнього разу патока у вас була дуже добра. Може, ще лишилося трохи?
— Ah! Oui! Так, добродію, — відповів француз, легенько здвигаючи плечима й кривлячись. — Є дещиця. Дуже радий, що вона вам сподобалася. Сподіваюсь, мадам Дулітл добре себе почуває?
— Нічого, ворушиться помалу, — кинув Гайрам. — А що, сквайре, ви вже вирішили, як обладнати молитовний дім?
— Ні… ні… ні! — швидко, але з багатозначними паузами після кожного заперечення відповів Річард. — Треба ще подумати. Приміщення просторе, й нам треба подумати, як його найкраще використати. Я не хочу ставити кафедру біля стіни, наче будку вартового під муром, — вона буде в центрі, отже, навколо лишиться багато вільного місця.
— Біля кафедри за звичаєм ставлять лаву дияконів, — зауважив Гайрам, але, ніби злякавшись, що сказав зайве, тут-таки додав: — А втім, у кожній країні свої звичаї.
— Саме так! — заволав Бенджамін. — Коли пливеш уздовж берегів Іспанії чи Португалії, то на кожному мисі стирчить монастир, а на ньому різної снасті — всякі там дзвіниці та флюгарки — більше, ніж на трищогловій шхуні. Якщо ви бажаєте побудувати гарну церкву, то шукайте зразків у старій Англії. Що ж до Святого Павла, то хоч я й не бачив його зроду, бо до нього далеко від доків, але кожен знає, що це найчудовіша будівля у світі. А ця церква схожа на Святого Павла, як дельфін-касатка на кита, а між ними тільки й різниці, що одне менше, а друге більше. Ось і мусью Леква бував по різних країнах, і хоч Франція зовсім не те, що Англія, проте і там є чимало церков, то він, мабуть, уявляє, що таке гарна церква. Ану скажіть, мусью, щиру правду, гарна наша церковця чи ні?
— Вона тут цілком до речі, — запевнив француз. — Але в католицьких країнах будують — як це сказати по-вашому — la grande cathedrale — великий собор. Цей Святий Павло в Лондоні дуже гарний, дуже belle, дуже, як ви кажете, великий. Але, мосьє Бен, pardonnez moi[36], йому далеко до Нотр-Дам![37]
— Ха! Мусью, та що ви таке кажете? — вигукнув Бен. — Нашому Святому Павлові далеко до ваших дам? Може, ви ще скажете, що наш фрегат «Королівський Біллі» гірший за ваш «Біллі Депарі»[38]? Та ж він упорається з двома такими в будь-яку погоду!
Вигляд у нього був дуже грізний, він розмахував кулаком, трохи меншим, ніж голова мосьє Лекуа, і Річард відчув, що пора втрутитись.
— Тихше, Бенджаміне, тихше! — заспокійливо мовив він. — Ти просто не зрозумів мосьє Лекуа, і ти забуваєшся… Але ось і містер Грант, значить, зараз почнеться служба. Ходімо!
Француз вислухав відповідь Бенджаміна із стриманістю вихованої людини, що не ображається на неуцтво співрозмовника, вклонився на знак згоди й рушив за своїм супутником.
Гайрам і управитель ішли позаду, й Бенджамін весь час буркотів собі під ніс:
— Якби ж французький король мав хоч такий палац, що його не сором було б причалити борт до борту із собором Святого Павла, то ще можна було б терпіти це базікання. Але слухати, як француз ганить англійську церкву, — то вже, даруйте, занадто! Послухайте, сквайре Дулітл, я на власні очі бачив, як ми пустили на дно два їхніх фрегати — нові, чепурні судна з чудовим оснащенням і новими гарматами! А були б такі гармати в англійців, то вони б і самого чорта в баранячий ріг скрутили!
З цим блюзнірським словом на вустах Бенджамін увійшов до церкви.
РОЗДІЛ XI
І блазні, що прийшли знущатись,
Лишились на молитву.