Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
226 Див. прим. 108 до циклу «Басни Харьковскія».
227 Парафраза Євангелії від св. Луки 17: 21. Пор.: Се во, цртвїе вжїе внХтрв вЗсъ єств.
228 Див. прим. 82 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».
229 Див. прим. 100 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».
230 Див. прим. 36 до циклу «Басни Харьковскія».
231 Див. прим. 162 до циклу «Басни Харьковскія».
232 Див. прим. 119 до діалогу «Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)».
233 Мотив розпізнання людської природи за її "тінню" в нашій літературі був знаний і до Сковороди. Приміром, Антоній Радивиловський писав таке: "Хвалена была у аѳенчиков устава, з которой, хотячи аѳенчикове своих дѣтей склонность прирожоную до якои речи в молодых лѣтех познати, певных нѣкоторых дній, Гды всѣх ремесников варстаты отвореныи были, розные в себѣ начиня маючіе, выводили оных, пилно ся присмотруючи, на который кто з дѣтей их варстат очи свой обернет, на которых ремесников пилно пойзрит. Что обачивши, познавали, до чого кто мѣл прироженную склонность; если кто очи свой обернул на варстат, где начинє было до войны належноє, и простер руцѣ свой до луку, до шаблѣ, доходили през тоє, иж мѣл быти воином. Єсли кто глянул на варстат, где были книги, и простер руку до Аристотеля, Гомера, доходили, иж маєт быти поетою и филіозофом добрым" [Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. -С. 216-217].
234 Фраза въ сй/fb своей не раз зринає в Біблії. Див., наприклад: Гдь сотворйвый уемлк въ сй/fb своей (Книга пророка Єремії 51: 15).
235 Сковородинський образ фонтана можна розглядати як свого роду відповідь на запитання Авіустина, подане в його «Сповіді» (1. III. 3): "Чи ж охоплюють Тебе небо й земля, оскільки Ти виповнюєш їх? А може, Ти їх виповнюєш, але ще лишається якась маленька частинка Твоєї істоти, тому що вони не охоплюють Тебе всього? А де ж Ти виливаєш те, що лишилося з Твоєї істоти після виповнення неба й землі? А може, Ти не потребуєш, щоби будь-що містило Тебе, Тебе, що охоплюєш усе, тому що те, що Ти виповнюєш, Ти виповнюєш, вміщаючи в собі? Бо не посудини, повні Тебе, надають Тобі стійкості; адже, хоча б вони й розбилися, Ти не виливаєшся. А коли Ти розливаєшся понад ними, то Ти не падаєш на землю, а нас підіймаєш угору; Ти не розсіваєшся, а нас громадиш. Але чи те все, що Ти виповнюєш, Ти виповнюєш цілою своєю істотою? Чи, може, тому, що ті всі речі не можуть охопити Тебе цілого, охоплюють тільки частинку Тебе, і ту саму частинку охоплюють одночасно всі? Чи, може, кожна річ охоплює якусь відповідну частину, більші охоплюють більші, а менші охоплюють менші? Та чи ж є в Тобі якась частинка більша, а якась частинка менша? Чи, може, Ти всюди цілий, і ніяка річ не охоплює Тебе всього?" [Святий Августин. Сповідь / Пер. з латини Ю. Мушака. Вид. 3. - Київ, 1999. - С. 4-5].
236 Сковорода має на думці просвітницьке гасло всеосяжної "рівності" людей, котре означало для нього цілком неприйнятну "універсальну несродність" [див.: Эрн В. Ф. Григорий Саввич Сковорода. Жизнь и учение. - Москва, 1912. - С. 309].
237 Сковорода має на думці Федрову байку «Улесливий Осел та Господар» [див.: Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад і примітки Володимира Литвинова. - Київ, 1986. - С. 125-127]. Зрештою, сюжет про віслюка, який, наслідуючи собаку, спробував поцілувати свого хазяїна, був відомий і в фольклорній традиції [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березов-ский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. - Ленинград, 1979. - С. 87 (214)].
238 У діалозі Еразма Роттердамського «Гамірний бенкет» є історія про те, як слуга, який зняв вошу з одяїу Людовіка ХІ-го, отримав у нагороду сорок золотих. Побачивши це, інший слуга за якийсь час удав, що вчинив королеві ту саму послугу. Але за неї він отримав сорок ударів батогом [див.: Эразм Роттердамский. Разговоры запросто / Пер. с лат. С. Маркиша. - Москва, 1969. - С. 304-305].
239 Див. прим. 278 до діалогу «Кольцо».
240 Можливо, це парафраза підпису під 541-м малюнком зі збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Венера вручает Купидону своє письмо». Підпис такий: "Дерзай, и все будет. Будь смѣл и отважен, и здѣлается. Aude, et fiet" [Емвлемы и сѵмволы избранные. -Санкт-Петербург, 1788. -С. 136-137].