Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
199 Така фраза є в листах св. Єроніма (ad Rusticum monachum CXXV, 8 [937]): "Mihi OPPIDIUM carcer, et solitudo paradisus est" [Patrologiae cursus completus. Series latina / Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1864. - T. 22. - Col. 1076].
200 Друге послання св. an. Павла до коринтян 6: 8.
201 Гра слів: лат. Cato (Катон) - ім'я (cognomen) кількох славетних давньоримських діячів (Марк Порцій Катон Старший, Марк Порцій Катон Молодший та інші), a catus - 'кіт'.
202 Пор.: "Ів би кіт рибу, а в воду не хоче"; "Кіт риби прагне, а сіти не тягне"; "Люби кіт рибу, а в воду не хоче" [Франко, № 14877, 14883, 14904]; "Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 421]; "Лакома кошка до рыбки, да в воду лезть не хочется" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. -Москва, 1957. - С. 504].
203 Див. прим. 32 до трактату «Начальная дверь ко христіянскому добронравію».
204 Авраам народився 1996-го, а помер 1821 р. до н. е.
205 3 ім'ям римського бога Сатурна (лат. Satumus) пов'язане уявлення про "золотий вік". Сковорода міг узяти цей образ, скажімо, із 433-го малюнка збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Кленовое и пальмовое древо с плодами, и Сатурн между ними, изображаюгцій златой вѣк» (підпис: "Нельзя сего надВяться. Тщетно не ожидай, дабы сіє время снова возвратилось. Sperare nefas") [див.: Емвлемы и сѵмволы избранные. -Санкт-Петербург, 1788. -С. 110-111].
206 Пор.: "Вольному все горько" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 398]; "Хорому все гирке" [Франко, № 26920].
207 Схожа думка є в «Моральних листах до Луцілія» Сенеки: "А скільки ще й таких нещасливців, які хитаються між страхом перед смертю та муками, що їх завдає життя: не хочуть жити, але й померти не годні" (IV, 5); "...ні жити не хочемо, ані вмерти: життя нам осоружне, смерть - страшна" (LXXVI, 11) [Луцій Анней Сенека. Моральні листи до
Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 43, 257]. Є й українська приказка: "Жити - мучитись, а вмирати не хочеться" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ,
1963.-С. 15].
208 Це - варіант 7-ої строфи 24-ої пісні циклу «Сад божественньгх пѣсней».
209 Парафраза Дій св. апостолів 17: 20. Пор.: стрЗннл во нѢкла в/мг3еши во оушесЗ нЗіш.
210 Про це писав, зокрема, Євагрій Понтійський у своєму «Слові про духовну роботу» [Patrologiae cursus completus. Series graeca / Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1858. - T. 40. -Col. 1224C]: "Біс смутку [бес уньгния], що його називають також 'полуденним' (Пс. 90: 6), є найважчим серед усіх бісів" [Творения аввьг Евагрия. Аскетические и богословские трактатьг. - Москва, 1994. - С. 97]. Сковорода добре знав творчість Євагрія й цитував його по-грецькому в листі до Михайла Ковалинського, датованому вереснем - жовтнем 1763 р. [див. про це: УшкаловЛ., Марченко О. Зняття антитетики "Афін" та "Єрусалима" на терені вчення про "безначальну істину" (Про цитацію Євагрія Понтійського в одному з листів Григорія Сковороди) // УшкаловЛ., Марченко О. Нариси з філософії Григорія Сковороди. -Харків, 1993. - С. 53-70]. Окрім того, у молитовних текстах, поруч зі згадкою про "біса полуденного", зринає також фраза "дух уньгнія" [див.: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 171 (друга пагін.)].