Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
241 Ідеться про Сковороду як автора «Басни Есоповой».
242 Пор.: "С Богом хоть за море, а без Бога ни до порога" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 36]; "Без Бога ні до порога" [Номис, № 7; Франко, № 865].
243 Аффабуляція (лат. affabulatio) - як переклав це слово сам Сковорода наприкінці діалогу, - означає "приказка". У старих українських поетиках слово аффабуляція пояснювали так: "Зазвичай байка поділяється на дві частини: проміфій, тобто вступна розповідь чи власне байка, та епіміфій, тобто застосування розповіді (affabulationem), де прямо викладено те, чого навчає байка" [Prokopowicz Th. De arte poetica libri III ad usum et institutionem studiosae iuventutis roxolanae. Dictati Kioviae in orthodoxa Academia Mohileana. Anno Domini 1705. - Mohiloviae, 1786. - P. 65].
244 Ця аффабуляція повторюється наприкінці тексту разом із перекладом самого Сковороди.
245 Пор.: "За Богом пойдешь, добрый путь найдешь" [Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - Москва, 1956. - Т. III. - С. 543].
246 Трохи неточна цитата з Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 10. Останнє слово має форму: вгови.
247 Трохи неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 28: 66-67. Пор.: й
вХдетъ живбтъ ТВОЙ вЙсАфЬ пред бчЙ/ИЛ ТВОЙ/ИЛ, Й О^ВОЙШИСА во днй Й ВЪ НОфИ, й не вХдеши в^ры йти житїго твое/иХ: речеши: клкш вХдетъ вечеръ; й въ вечеръ
речеши: KdKou вХдетъ оу'тро; СЗ стр^л сердца твоегш, й/иже о^воЙшиса, й СЗ видѣніи очееъ твой^ъ, Й/ИИЖЄ оузриши.
248 Сковорода має на думці слова: йкш ормъ покрьі гн^дб своє, й нл птенцьі своа возже/гЬ (П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 32: 11).
249 Про це писав Пліній Старший у своїй «Природознавчій історії» (X, 5,17).
250 Євангелія від св. Луки 11: 28.
251 Друга книга Мойсеєва: Вихід 20: 15.
252 Пор.: "Пильнуй, як ока"; "Бережи, як ока в лобі!"; "Доглядай, як ока!" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут,
А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 259, 742].
253 Ріг достатку (лат. cornu соріае) - ріг кози німфи Амальтеї - годувальниці Зевса, наповнений квітами, фруктами та овочами; символ багатства. Ріг достатку є центральним елементом герба міста Харкова, що його було затверджено указом імператриці Катерини
II від 21 вересня 1781 р.
254 Цей мотив Сковорода розробляє в 1-ій пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "О грѣх-то смерть родит! живу смерть наводит. / Из смерти ад, душу жжет глад. / О смерть сія люта!"
255 Фразу не уауХмію взято з Послання св. ап. Павла до римлян 7: 15.
256 Див. прим. 13 до діалогу «Разглагол о древнем мірѣ».
257 Парафраза Третьої книги Мойсеєвої: Левит 1: 9. Пор.: єсть жертва, вона Б/МгоХ^нїа гдХ.
258 Цей мотив зринає в 30-ій поезії циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Не красна долготою, но красна добротою, / Как пѣснь, так и жизнь".
259 Книга Псалмів 15 (16): 11.
260 Див. прим. 65 до циклу «Басни Харьковскія».
261 Прикметник глупомудрый є відповідником гр. цсордаофоі;. Це грецьке слово Сковорода вживав у своїх листах.
262 Мабуть, Сковорода має тут на думці свідчення Діогена Лаерція (І, 69), начебто Хілон спитав колись Езопа, "чим займається Зевс, а Езоп відповів: 'Високе понижує, а низьке вивищує'" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. -Москва, 1979. - С. 84].
263 Парафраза Євангелії від св. Луки 17: 21. Пор.: цртвїе вжїе внХтрв васъ єств.
264 Євангелія від св. Луки 1: 33.
265 Можливо, це парафраза Першого послання св. ап. Павла до солунян 3: 12. Пор.: Влсъ же гдв да оу/инбжитъ.
266 Книга пророка Ісаї 62: 6.
267 Трохи неточна цитата з Книги пророка Ісаї 60: 8. Пор.: КГн сХтв, иже йкш шв/ілцві /ібТАТЪ, Й Йкш ГО/іХвїе СО ПТЄНЦВІ КО /ИН^;
268 Книга пророка Ісаї 60: 1-2.
269 Пор.: Перша книга Мойсеєва: Буття 24: 6; Друга книга Мойсеєва: Вихід 10: 28; 34: 12; П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 11: 16; 12: 13,19, ЗО; 15: 9; 24: 8.
270 Священними мовами в старовину називали грецьку, гебрейську та латинську.
271 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 13: 52. Пор.: всакъ кнйжникъ, нлХчЙвса
ЦрТВЇКІ НВНО/ИХ.
272 Парафраза Книги пророка Аввакума 3: 19. Пор.: Гдв вгъ /иой тла /иоа.
273 Сам Сковорода добре знав філософію Стародавньої Греції та Риму. У своїх творах він покликався на Марка Аврелія, Анаксагора, Арістіппа, Арістотеля, Боеція, Демонакса, Діогена, Епікура, Зенона з Кітіона, Кратеса, Піррона, Піфагора, Платона, Плутарха, Сенеку, Сократа, Солона, Фалеса, Філона й Ціцерона. Як свідчить Михайло Ковалинський, Плутарх, Філон та Ціцерон входили до десятка улюблених письменників Сковороди. На відміну від переважної більшості українських авторів ХѴІІ-ХѴІІІ ст., котрі, хоч і розглядали поганську філософію як "другий Старий Заповіт", тобто як своєрідну "префіїурацію" євангельської правди, але поділяли Тертуліанове протиставлення Афін та Єрусалима, Сковорода засадничо врівнював стародавню поганську мудрість та Христову науку на підставі думки про безпочатковість істини [див.: УшкаловЛ. Григорій Сковорода і антична культура. - Харків, 1997].