Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Хоча нормою для скандинавського шлюбу була моногамія, королі й інші впливові особи воліли мати кілька дружин. На початку Х століття норвезький король Гаральд Прекрасноволосий мав шість дружин, а також певну кількість наложниць. Утримання наложниць і «домогосподарок» було досить поширено в ранній католицькій Норвегії, хоча церковні ієрархи не були від цього у захваті225.

Відтоді певні християнські течії намагалися також підтримати багатоженство. Радикальні анабаптисти, які перебували при владі в Мюнстері в 1534—1535 роках, практикували багатоженство за зразком Старого Завіту. Проте, коли одна пані припустила, що жінки теж можуть мати багато чоловіків, вона відразу ж була страчена за нехристиянську позицію226. Багатоженство анабаптистів все одно не було довговічним, після того як місто захопила католицька армія, більшість вірних була винищена.

Християнська громада Онайда, яка мешкала на півночі штату Нью-Йорк у середині ХІХ століття, практикувала так званий складний шлюб, у якому всі чоловіки та жінки разом перебували в одному шлюбі. Якщо пара хотіла займатися сексом тільки одне з одним, тоді їм заборонялося бачитися протягом певного періоду. Винятковий і емоційно-навантажений секс уважався егоїзмом та ідолопоклонством. Віряни повинні були мати таку емоційну прихильність тільки до Бога, а не до інших людей. Моногамний шлюб уважався несумісним з істинним християнством. Послідовники комуни Онайда зазначали: «Немає місця для такого шлюбу в Царстві Небесному»227.

Найяскравіший приклад християнського багатоженства становлять мормони. Засновник церкви мормонів Джозеф Сміт пояснив своїй чотирнадцятирічній дружині Хелен Мар Кімбал, з якою побрався навесні 1843 року, що полігамний шлюб із ним «забезпечить вічне спасіння та піднесення вам, господарству батька й усьому вашому родові». Іншим дружинам він надав аналогічні запевнення про зв’язок полігамії та порятунку228. Після смерті Сміта була визнана релігійна настанова, за якою жінка, що стала другою дружиною, гарантовано отримає місце в Царстві Небесному не тільки для себе, а й для її чоловіка та його першої дружини229. Для багатьох чоловіків багатоженство, однак, було проблемою з практичної точки зору, тому чимало чоловіків-мормонів не бажали мати декілька дружин. Крім того, у мормонській спільноті не було зобов’язання мати кілька дружин одночасно; той самий принцип «вічного спасіння» працює, коли чоловік бере нову дружину після смерті першої. Деякі чоловіки офіційно брали шлюб з неодруженими померлими жінками або літніми жінками, з якими вони ніколи не жили230. Не всі, однак, бачили підстави обмежувати себе, наприклад, наступник Сміта Бригам Янг мав понад п’ятдесят дружин231.

Єдиний вид шлюбу, який був украй важливим із огляду вічного порятунку, мормони визначали як «небесний шлюб». Усі решта не мали таких самих вічних наслідків. Небесний шлюб передбачав, що жінки також можуть офіційно мати сім’ю з декількома чоловіками одночасно. В 1846 році Корделія Морлі взяла небесний, а отже, й вічний шлюб із Джозефом Смітом за півтора року після того, як він був убитий, і в той самий час вона вийшла заміж за іншого чоловіка, шлюб з яким був обмежений їхнім земним життям232.