Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классическая проза » Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Электронная книга - «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.». Краткое содержание книги:

Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон». Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 52
Перейти на страницу:

Ян Щасний-Гербурт (1567–1616)

Польсько-український письменник, палкий захисник України. «При кривді шляхетного народу руського, з якого і я, і дружина моя взяли свою кров, буду стояти з такою Божою поміччю, як мене вчить право… Коли я проти будь-якого порушення права готовий покласти свою силу і здоров'я, тим більше я готовий ним важити на боці такого великого і шляхетного народу, з якого і кров маю, і якому тепер діється безправ'я», – так заявив Ян Гербурт у відповідь на погрозу перемишлянського біскупа піддати його прокляттю.

Рід Гербуртів походив з Моравії, але на українських землях осів ще в XVI ст., тому письменник називав себе русином. Виховувався Ян Щасний-Гербурт при дворі канцлера Замойського. Брав участь у військових кампаніях, був дипломатом. У1601 р. залишає офіційну службу і поселяється в родовому маєтку Добромилі. Католик із діда-прадіда, він виступає ревним захисником православної Русі-України і запеклим противникомунїї. Збирає давні книги і рукописи, пильно вивчає історію рідного краю, закладає у Добромилі православний монастир. У 1606-му і 1607р. бере участь у повстанні польської і української шляхти проти короля Сигізмунда III. Два роки відбув в ув'язненні, але до кінця життя залишився ворогом Сигізмунда IIIі оборонцем Русі. Від 1611р. розпочав активну видавничу діяльність (видав «Хроніку» Я. Длугоша, «Хроніку» В. Кадлубка, твори С Оріховського), написав поему «Геркулес».

У 1613 р., коли після невдалого московського походу збунтувалося польське військо, Ян Гербурт написав відомий «Розмисл про народ руський».

Писав польською і українською мовами (Поезію, що подається, переклав Р. Радишевський).

ПРАКТИКА РАКУСЬКА[4]
Роздавання вакансій – то хитра затія, За харчі ті майбутні невільники мліють. Беруть хліб в заслужених ще вчорашні слуги, Вже тому ніщо панства доброго заслуги. Короля коморники, пусті фаворити, Посади і почесті тринькають відкрито. В нас єзуїти судять, нині і керують, Через вірних підданих своє пропонують. Постійно обережні, хитрують з усього, Вдають, що не причетні ні до чого злого. Про польських єзуїтів можна так сказати, Ракушанам чи папі лиш би присягати… Як ті вовки голодні, затяті й суворі, Чигають на овечки слабуваті й хворі. Так, гидкий ракушанин за свої фортелі, Він загибель вітчизні таким чином стелить. Його злить наша вольність, права і свободи, Хоче Польщу обкрутити, як інші народи. В нього – платні шпигуни і махлярі вражі, Яких рано чи пізно великий бог вкаже. Вітчизно ти дорога! Вітчизно кохана, Як королем-деспотом маєш буть вкарана, Краще місяць турецький хай сюди наплине, Ніж орел чорним кігтем знов ярмо накине. Не ганьба, кого в бою знищать супостати, Краще вмерти на місці, ніж довго страждати.

Олександр Митура

Освітній і культурний діяч першої половини XVII ст., видавець Києво-Печерської лаври. Родом з Львівщини, вчителював у Львові. Написав і видав першу друковану поетичну книжку в Києві – «Візерунок цнот превелебного… отця Єлисея Плетенецького» (1618).

Писав давньоукраїнською мовою.

(Поезії, що подаються, переклав М. Туз.)

НА КЛЕЙНОД МИЛОСТИВИХ ПАНІВ ПЛЕТЕНЕЦЬКИХ
Господь тілом на хресті нам здобув спасіння І до раю спрямував наше животіння, Задля нас він подолав пиху преворожу — Уразила сатану в серце зброя Божа. Задля нас і звитяга Костянтину слана, А від нього почата віра православна. Тим-то різних єресей валяться твердині, А сини православних квітують донині. Ясний місяць та зоря в клейноді одному Разом вміщені; світять падолу земному. Такий знак символічний дано за герб дому Плетенецьких, а з ними ніколи нікому Не зрівнятись у вірі, що Богові мила, У святості істинній і слова, і діла, їм за зброю був і є хрест непереможний, Життя їхнє зразкове сяє сонцем гожим. Хай же слава цих людей доти не заходить, доки місяць високо в небі зорі водить.
вернуться

4

Ракуська – австрійська.

1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 52
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)