Анабазис. Похід 10000 еллінів

/9/ Наступного дня після з’єднання війська Ксенофонт приніс жертву з приводу походу. А річ у тому, що треба було йти за провіантом. Він мав також і намір поховати вбитих. Оскільки жертовні знаки виявилися сприятливими, то аркадці також пішли за ним і поховали більшість убитих у тих місцях, де вони полягли. Адже ішов вже п’ятий день з часу їхньої смерті і їх не можна було підняти. Решту мертвих, які лежали біля дороги, знесли в одне місце і поховали з якнайбільшою за даних обставин урочистістю. А для тих, кого не могли знайти, спорудили великий кенотафій[252], і поклали на нього вінки. /10/ Учинивши це, вони повернулися до табору, потім пообідали і віддалися спочинкові. Наступного дня всі солдати зійшлися на зібрання. А зібрали їх головним чином лохаги Агасій із Стімфали, Ієронім з Елеї та інші старшини з аркадців. /11/ Вони постановили: якщо хто-небудь у майбутньому бодай обмовиться за розділення війська на частини — карати його на горло; у війську відновити той лад, в якому воно перебувало в попередні часи, і командувати колишнім стратегам. Поміж тим Хірісоф уже помер, хоч і вживав якісь ліки від лихоманки. Його ж загоном став командувати Неон з Асіни.

/12/ Після нього виступив Ксенофонт і сказав: «Воїни, з огляду на обставини, іти, мабуть, доведеться пішки, бо ж у нас немає кораблів. І вирушати потрібно негайно, оскільки бракує достатньої кількості провіанту для тривалого перебування на одному місці. Тож спершу принесемо жертву, а вам як ніколи треба ладнатися до бою, бо вороги стали неймовірно зухвалими». /13/ Відтак стратеги принесли жертви, жерцем був Арексій-аркадець, бо Сілан з Амбракії утік з Гераклеї, найнявши там корабель. Але під час звершення жертвоприношень священні знаки не були сприятливими для виступу в похід. /14/ Упродовж цього дня елліни нічого не робили. Деякі наважувалися говорити, нібито Ксенофонт, бажаючи заснувати колонію в цьому місті, умовив віщуна сказати, що знаки несприятливі для походу. /15/ Тоді Ксенофонт закликав через оповісника з’явитися усіх, хто бажає взяти участь у жертвоприношеннях назавтра і звелів оголосити всім жерцям у війську, що вони візьмуть участь у тлумаченні священних знаків. /16/ Потім він приніс жертву. Народу зібралося чимало, але хоч він тричі приносив жертву з приводу вирушання в похід, священні знаки залишалися несприятливими. Солдати були цим пригнічені. Адже ті припаси, які були у них із собою, коли вони прийшли сюди, вичерпувалися, а на базар не було вже жодної надії.

/17/ Відтак солдати знову зібралися на сходку, Ксенофонт сказав таке: «Воїни, ви, звісно, зрозуміли, що жертовні знаки для походу несприятливі, крім того, у вас сутужно з харчами, і тому, як на мене, слід ще раз принести жертву з цього приводу». /18/ Хтось устав і сказав: «Звичайно, зрозуміло, чому жертовні знаки до нас неприхильні; я вчора чув від однієї людини, яка приїхала на кораблі, що намісник Візантія Клеандр має прибути сюди з кораблями й трієрами». /19/ Відтак усі вирішили зачекати, але все одно постала потреба йти за провіантом. І з цього приводу тричі влаштовували жертвоприношення, але священні знаки залишалися несприятливими. Солдати вже почали приходити до намету Ксенофонта, бідкаючись на брак харчів, але він сказав, що з огляду на погані знаки не поведе їх по здобич. /20/ І наступного дня знову були принесені жертви, причому майже все військо оточувало жертовних тварин, очікуючи гарних знаків. Проте забракло достатньої кількості жертовних тварин. Стратеги не повели військо в похід, а скликали солдатів на сходку. /21/ Тож узяв слово Ксенофонт, який сказав: «Вороги, далебі, нині приготувалися, тому нам потрібно вступати в бій. Залишимо обоз у надійному місці і вийдемо в повній бойовій готовності, тоді, можливо, священні знаки виявляться сприятливі для нас». /22/ Почувши це, солдати закричали, що нічого не треба зносити у надійне місце, а якнайшвидше приносити жертву. Оскільки дрібної худоби вже не було, то купили тяглових волів і закололи їх. Ксенофонт попросив аркадця Клеанора взяти участь у жертвоприношенні, сподіваючись, що той отримає сприятливіші знаки. Але й на цей раз нічого не вийшло. /23/ Тоді Неон, який замінив Хірісофа на посаді стратега, бачачи, що солдати переживають страшенну скруту, вирішив обрадувати їх. Він зустрів якогось мешканця Гераклеї, який казав, що йому відомі близькі села, де можна роздобути провіант. Тож він закликав охочих іти по здобич під своєю орудою. Таким чином подалося близько 2000 чоловік з дротиками, міхами для вина, мішками та всіляким посудом. /24/ Але коли вони прийшли у села і розсіялися на грабунки, на них одразу напали передові вершники Фарнабаза[253], який приспів на допомогу віфінцям, намагаючись у спілці з ними не впускати еллінів у Фригію. Ці вершники вбили не менше 500 еллінів; решта порятувалася втечею на гору. /25/ Потім один з утікачів повідомив про подію у табір. Оскільки у цей день жертви були несприятливі, Ксенофонт узяв вола з упряжки, бо інших жертовних тварин не було, і, заколовши його, пішов на допомогу з усіма солдатами віком до 30 років. /26/ Вони повернулися в табір разом із урятованими солдатами. Час уже підходив до заходу, й елліни, занепавши духом, взялися до вечері, коли раптом загін віфінців напав з густого чагарника на передові пости, убив кількох чоловіків, а решту переслідував до самого табору. /27/ Зчинився галас, і всі елліни кинулися до зброї. Переслідувати ворогів і залишати табір уночі було ризиковано, бо ж місцевість являла собою гущавину, тому вони провели ніч зі зброєю в руках і під посиленою охороною.