Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)
- Автор: Маркес Габриэль Гарсия
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-20-8
- Переводчик: Галина Владимировна Грабовская
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)». Краткое содержание книги:
Тематика п’ятдесяти текстів «Скандалу…» багатосяжна: від політичних переворотів до «особистого Гемінґвея» Маркеса і перукаря президента, від літературщини, привидів минулого й майбутнього та розповіді про те, як пишуть романи, — і до інсайтів, феномену телепатії й таємниці містичної історії, якій він, один із найвизначніших письменників Латинської Америки, не зміг дати назви.
Спроби зґвалтування не було
Взявши до уваги їхнє конкретне розміщення і відсутність інших характерних слідів, гіпотезу про те, що п’ять синців з’явилися в результаті сексуального насильства, відкинули. Їх було два на лівій руці, два на лівому стегні і один на правій нозі. На думку експертів, ці синці, судячи з їхнього місцезнаходження, кількості і поверховості, мали ознаки «хапання» бездиханного тіла.
То не були сліди боротьби чи спротиву, бо можна було чітко встановити, що коли вони з’явилися, тіло вже не чинило жодного опору. При спробі зґвалтування ознаки були б іншими. Іншою була би їхня кількість і дуже відмінним місцезнаходження.
Нутрощів не досить
Як ви, мабуть, пам’ятаєте, після першого розтину було проведено хімічний аналіз внутрішніх органів, щоб встановити наявність наркотичних речовин. Результат цього аналізу був негативний. Через рік нові експерти підтвердили, що «стан непритомності, що передував смерті, не був несумісний з відсутністю слідів наркотичних речовин у внутрішніх органах». Перше дослідження було неповним, бо не було з’ясовано наявність наркотичних речовин у крові, мозку чи спинному мозкові. Відповідно, негативний результат хімічного аналізу нутрощів не міг вважатися абсолютним. Вільма Монтезі могла померти від наркотиків, а хімічний аналіз її внутрішніх органів міг так і не виявити їхню наявність.
Пробиваючи собі дорогу
Могло також йтися про алкалоїд, який не лишив сліду у внутрішніх органах. Таке могло статися через виділення (при житті чи після смерті) або через перетворення, які сталися після кончини. Це твердження є значно вагомішим у царині летких речовин або таких, що швидко розкладаються.
З огляду на ці обставини, начальство визнало, що в медично-юридичному плані не було встановлено, вживала чи ні Вільма Монтезі певні дози наркотичних речовин. Отже результат дослідження не був негативним, саме дослідження було марним, оскільки обмежилося перевіркою того, чи наявні були сліди наркотиків у внутрішніх органах в момент розслідування. Ці сліди могли бути знайдені в інших органах (і навіть в тих самих нутрощах) раніше.
«Твоє маленьке серденько»
Увагу начальника Сепе привернув невеликий розмір серця Вільми Монтезі. Він запитав експертів, чи ця обставина могла би спричинити непритомність, коли дівчина мила ноги. Експерти відповіли, що ні: гіпотеза про те, що особливий фізіологічний стан, в якому перебувала Вільма, міг призвести до колапсу через малий розмір її серця, була цілком недоказовою.
Але натомість вони сказали інше: «Невеликий розмір серця міг призвести до колапсу через вживання наркотичних речовин».
Ретельне обстеження тіла дало змогу встановити, що у Вільми була нижча за нормальну статева чуттєвість. Начальник Сепе припустив, що цим можна було пояснити вживання наркотичних речовин, оскільки будь-хто міг удатися до цього засобу, аби викликати збудження, яке не проявлялося за нормальних обставин. Або для того, аби зламати опір жертви.
То вздовж, то впоперек
Треба було остаточно спростувати гіпотезу про те, що море позбавило Вільму її предметів одягу. Для того, аби це сталося, треба було б, аби тіло сильно шмагали хвилі, а цього не витримали би сімнадцять ниток, якими був пришитий ґудзик жакета. Проте на трупі не було поясу для панчіх, предмету білизни, який так щільно прилягає до тіла, що давня служниця родини Монтезі посвідчила, що не раз, аби надягнути чи зняти його, Вільма просила її про допомогу.
Необхідно було визнати, що хтось інший звільнив її від одягу, ймовірно, насильно, а може, тоді, коли вона перебувала під дією наркотиків. Натомість жакет залишався загадкою: дивно, що з неї зняли пояс для панчіх, зате не зняли річ, яку найлегше стягнути: жакет.
Чому не подумати про щось логічніше? Наприклад: Вільма була цілком роздягнена, коли зазнала колапсу. Знервований, її невідомий супутник, намагаючись знищити сліди своїх дій, спробував похапцем її одягнути. Тому і був тут жакет. Бо це предмет одягу, який найлегше зняти, але також найлегше надягнути. Через це й не було поясу для панчіх.
Формулювання
Начальник слідчого відділу Сепе, вивчивши ці та інші деталі, яких немає необхідності уточнювати, дійшов висновку, що стан непритомності, в якому перебувала Вільма Монтезі перед смертю, був результатом необережності або умисної дії. Саме такою була альтернатива. Вбивство через необережність було б доведене, якби підтвердилося, що винний не знав, що Вільма досі ще була жива, коли він її покинув на пляжі, аби позбутися тіла. Цікаво, що хтось із тих, хто першими давали свідчення, сказав, що Вільма, яка брала участь в забаві насолоди, зазнала колапсу через наркотики і була покинута на пляжі.