МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН

Загалом він десь поділяв думку хлопців.

Після розмови з Карасем прийшло розуміння: нікому іншому, крім Дизеля, таку брудну справу не могли доручити в принципі. А тоді Вовка пишався, коли в кабаку до нього підійшли люди поважного місцевого авторитета, який давно змінив свій бандитський статус на більш респектабельний, мав власний офіс і аж чотири секретарки. Звичайно, до самого Дизеля не допустили, просто передали персональне прохання: є персональне замовлення, борзіє тут один придурок, забагато балакати почав, виставте для початку його хату. Що знайдете - ваше. Аби хлопці твої, Дизельку, краще старалися, тобі осьо на, штуку зелених заслали, ти вже віддай їм увесь навар, подаруй пацанам пару днів щастя. Не зрозуміє клієнт тонкого натяку, в інший спосіб з ним поговорять. Дизель з надією подивися тоді на співрозмовника, сподіваючись на продовження співпраці та більш високий гонорар, вже рота відкрив, аби свої подальші послуги запропонувати, та його враз осадили: "Не твій клопіт, ти свою справу зроби". Нема питань...

Особливого навару не виявили, стандартний набір типової хати. Хто ж знав, як воно далі повернеться. Заступнички знайшлися, а з колишнім ментом краще не жартувати. Дизель вірив: розпечену сковороду Карась йому влаштує.

-Чому ми повинні повертати бабки? - Мачуха говорив за всіх, інші оточили ватажка суворим півколом і багатозначно мовчали. Розмова відбувалася на пустирищі, біля будівельних котлованів. Розуміючи, що троє затятих наркоманів забудуть про існування будь-яких гальм і легко закопають свого старшого товариша просто тут, у надрах котловану, Дизель таки зібрав команду саме у цьому місці. Логіка прочитувалася: ось я перед вами, пацани, відкритий, ні в чому не винний. Давайте думати разом, бачите - не боюся зіткнутися з непорозуміннями.