МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН

-З тебе, сопля, хтось дві вимагає? Ми одна команда, залетіли всі разом, разом і викручуємося, - випереджаючи подальші дебати, що ставали дедалі для нього небезпечнішими, Дизель підніс руку: - Тему закрито, зате є інша тема. Як вам можливість покарати того, хто на нас так наїхав? Що?

Запала мовчанка. Хлопці любили почухати кулаки, і дядя Вова знав їхні нахили. Особливо старалися Мордвин з Татарином. Невідомо, чи є в них на рахунку вбиті, але скалічених після зустрічі з "солодкою парочкою" завозили до реанімації. Своїми подвигами хлопці навіть не хвалилися - просто переповідали їх, як належне, без особливих прикрас. Ну хіба скільки в кого крові звідки пішло, або від чийого вереску їхні вуха більше закладало, або скільки часу опиралася в під`їзді чергова лялька. Перебуваючи під кайфом, двоє здорових відморозків частенько вирушали на пошуки пригод. Могли грабувати випадкових перехожих, не особливо сподіваючись знайти аж надто значну суму грошей - просто тягнуло на подвиги. Це при тому, що під час основної, так би мовити, роботи Дизель не рекомендував нікому залишати після себе людські жертви. Коли починався процес випасання чергової квартири, він вимагав чіткого звіту. Плануючи чергову крадіжку, Дизелю доповідали, коли саме в квартирі нікого не повинно бути. Саме цей час визначався ватажком найбільш придатним для роботи. Але хлопці аж рвалися до бою, особливо після сьогоднішніх неприємних новин.

-В смислі - покарати? - уточнив нарешті Мачуха.

-За такі справи взагалі голови відкручувати треба, хіба не так, пацани? Чому на нас наїхали, саме на нас, як ви думаєте? - де дочекавшись відповіді, Дизель швидко повів далі: - Бо ми ніколи не показували зубів. Просто не було потреби. Ми нікого не чіпаємо, нас так само ніхто чіпати не повинен. У кожного окремий малесенький бізнес. Отепер нас боляче вкусили, і хіба вкусити у відповідь не наше найближче завдання?