МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН

Хоча новий знайомий, безпосередній начальник Рибалки, директор страшно сказати - самого "Універсуму", якого Алла вирішила після першої спільно проведеної ночі обізвати Дені, чи навіть Деніком, і запросив її до ресторану, жіночий досвід підказував - вона тут зайва. Елегантний брюнет, котрий уже чекав за столиком у затишному куточку малої зали "Кавказького смаку", спочатку ковзнув по ній здивованим, потім - незадоволеним, і аж тоді - оцінюючим, звичним для неї липкуватим чоловічим поглядом. Вбралася вона без зайвого шику, бо "Кавказький смак" теж не елітний заклад, звичайнісінька тиха харчевня, куди приходять, аби сховатися подалі від людського ока і водночас не шукати спокою та затишку в гадюшнику середнього штибу на зразок "Континенту", де в дверях стоїть негр у лівреї, а залом сновигають театрально вбрані мулати-офіціанти, і де ознакою смаку вважається, коли замовляєш чорнопикому борщ з пампушками, вареники м`ясом, засмажені підчеревиною, "Українську з перцем" й узвар, а мулат усе це приносить на розцяцькованій таці, потім старанно бажає каліченою українською: "Смачнога!" Правда, краще пригоститися шашличком, долма, справжнім сиром сулугуні, лавашем, фірмовим гостреньким кавказьким салатиком у спокійній обстановці кавказької харчевні, де ніхто на тебе не дивиться, не горлає дурна музика, головне - не зустрінеш знайомих, для яких швендяти по різним понтовитим "континентам" за щастя. Один час Аллочка працювала ресторанним критиком, тож знала не просто усі основні ресторації столиці, а й постійну клієнтуру. Поки що рано виходити в люди з директором базару "Універсум".

А їй таки вдалося подолати його бастіони. Поки що вони на "ви", але культпохід до харчевні - традиційний крок для продовження знайомства, який передбачає перехід на брудершафт, бородаті анекдоти, компліменти, проводи до додому, заразом - артпідготовку щодо можливості продовжити розмову в більш інтимній домашній атмосфері за чашечкою кави з краплею коньячку. Алла вирішила не морочити Дені - про себе вона вже так його звала, - надто довго, але й не дозволити через три години після брудершафту лізти собі в труси. Це станеться, десь за другим разом. Поки - напівдорослий поцілунок, дитинне "добраніч". Стане коханкою Дениса Савицького. Знатиме заодно про все, чим живе та займається його загадковий начальник охорони, такий собі серйозний бука... Нехай Карась спробує позбутися її товариства тепер, тим піднести не подругу шефа руку. А вона вже знайде спосіб підловити його на чомусь. Хоча б так: вивести Рибалку з себе, нехай у присутності начальства на неї визвіриться, раз, другий, далі Савицький почне дивитися на Олежку вороже, їй лишиться підкидати дровенят у вогонь недовіри.