МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН». Краткое содержание книги:
-Ну, хоре вже кривлятися. Наче солідні люди...
-Так от, щоб не кривлятися і не починати казочок на зразок тієї, про яку я нагадав, давай тепер усі моменти з`ясуємо. Людину ви образили, порядну і потрібну. Збитки покривати доведеться.
-Кому повертати збитки? Тобі?
-Терпилі, Дизелю, терпилі. Повертаєш штуку - і жодних до тебе претензій. Вибач, речі йому не потрібні. Та й сума смішна... Я собі думаю, не надто сильно ти піднявся. Телевізор за сто вісімдесят скинули, відак за півтори сотні. Скільки вторгували за компьютер, не знаю, та навряд чи більш як триста п`ятдесят. І так, різні дрібнички. Це я закруглив, бо ще моральна шкода вимальовується. Чого витріщився? Власне, заради моральної шкоди ми з тобою тут і базари тремо.
Дизель відсунув кухоль з пивом мало не на край столу, присунувся до Рибалки.
-Ти точно не при ділах, Карасику. Навіть коли товаришем капітаном був, справи подібні не для твого розуму робилися. Дивися, аби самому собі фізичної шкоди не нажити.
Ще трохи - і розвалиться, до самої задниці. Почне хвалитися, наводити факти своєї значимості та важливості. Олег у думках привітав себе за вірно обрану тактику розмови.
-Невже так страшно?
-Я тебе поважаю, хоч ти мент колишній. Не кожен, хто з ментовки йде, нормальним мужиком лишається. Тебе я завжди людиною вважав. І скажу, коли хочеш: не лізь, тримайся подалі, здоровішим будеш. Думаєш, заради смердючих семи сотень ми на це підписалися?
-Твої орли і за меншу суму працюватимуть, аби з бабки на руки швидше отримати.
-Не про них зараз йдеться, дурило картонне. Отам, - Дизель підняв вказівного пальця догори, - потрібно було, аби чувака твого виставили по повній програмі. Язикатий дуже і грамотний. Лізе не в свої справи, ось йому і дали просратися, хто він у цьому світі і скільки коштує.
-Іншими словами, тебе навели на квартиру Новикова люди, котрі спати спокійно не зможуть, поки Влад спокійно спить?
-Щось у такому дусі. Сказали, зовсім чувак нюх і страх загубив. Ось мої пацанчики і допомогли йому, нагадали, що спокійно спати може тільки той, хто добре поводиться. Чим він завинив, перед ким - мене, сам розумієш, гребло дуже мало. Солідні люди до мене звернулися, і з тобою я про такі речі триндю, аби сам не наривався. Так що фінансові претензії не до мене.
На денці Олегової чашки лишилася сама кавова гуща. Рибалка взяв її за вушко, окрутив у руці, поставив на стіл, кілька разів прокрутив її пальцями проти годинникової стрілки.
-Справді солідні люди?
-А то!
-Тоді не бійся і скажи, хто. Раз вони такі круті, що в якості помсти легко замовляють нагле пограбування квартири кривдника, їм точно нема чого боятися. І не поменшає, якщо про них буде знати такий собі колишній мент. Та й тобі заодно нема чого тремтіти, он який дах солідний. Почали вже відверто - то шпар до кінця.
-Ти з них хочеш бабки збити? Тебе цей терпило очкастий найняв?
Тепер Олег нахилився через стіл, їхні обличчя опинилися майже впритул.
-Мені платять зарплату. Найматися, тим більше - на ліві халтурки, звички не маю. І якщо ти підкажеш, де твоїх крутих знайомих шукати, відчеплюся.
-А що, можливий якійсь інакший варіант?
-На раз. Думаю, швидше за все так і вийде у нас із тобою. Просто зараз ми вивеземо тебе з міста.
-І багато вас?
Він не помітив умовного сигналу, поданого Рибалкою. Один з трійці за кутнім столиком уже підходив до них, крутячи між пальцями сигарету.
-Прикурити буде? - і, не чекаючи, поки піднесуть вогню, нахилився до Дизеля. Мить - і тупорилий пістолет ткнувся йому в бік.
-Закрий рота і дай людині прикурити. Не тішся, Гошик у нас лівак, правою нормально хіба цигарку тримає, або при потребі в морду лупить.
Вовка Дизель клацнув запальничкою, Гошик прикурив, затягнувся, але йти на своє місце не поспішай.
-Кажу ж - часу зовсім немає. Ми виведемо тебе звідси, ти підеш, нікуди не дінешся, вихід і вулицю контролюють мої люди. Влаштуєш заваруху, прострелимо ногу просто тут, все одно поїдеш з нами, тільки калікою незалежно від результатів наших переговорів лишишся.
-Суко, ми ж домовлялися - стрєлу б`ємо без охорони.
-Не сучся, дослухай. Коли твої відморозки без гепання людини чимосьпо кумполу зовсім не можуть, чому я з такими падлюками, як ти, мушу про щось домовлятися і слово тримати? Хочеш на розборку викликати? Давай, я подивлюся, хто тебе послухає і хто візьметься такі справи залагоджувати. Ще одна неприємна новина для тебе: як до розборок дійде, братва таки визнає мою правоту. Хоча б через те, що ти, Дизель, чмом живеш і чмом помреш. А я, нехай мент колишній, закони ваші краще за тебе знаю. І вже коли розборок таки не уникнути, я до них підготуюся. Точно буду знати, хто ж це тебе так круто підписав на реальний блудняк і на кого ти сучиш, як... Чорт, навіть слів для порівняння не знаходжу.