Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
280 У збірці «Symbola et emblemata» під № 45 подано емблему «Купидон над воспламененною соломою» (підпис: "Чѣм что скоряє бывает, тѣм скоряє и исчезает. Quod cito fit, cito perit"). А вгорі над цією емблемою (під № 43) розташована інша - «Орел [чи гриф] с распростертыми крылами, при блистаніи, сидящій на огнестрѣльном орудіи» [див.: Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 12-13]. Очевидно, Сковорода по пам'яті сконтамінував ці дві емблеми. Тим часом підпис: "Наглорожденное скоро изчезает" - найбільше нагадує підпис під емблемою №440 «Тиквы около ели произрастающія»: "Скоро возвышается, скоро и унижается. Скоропостижно раждающееся не долго пребывает. Cito nata, cito pereunt" [там само. - С. 110-111].
281 «Сноп травы» - це 414-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata»: "Hoc omnis саго. Токмо сѣно". Щоправда замість цього підпису Сковорода подає цитату з Першого соборного послання св. ап. Петра 1: 24. Пор.: всакл П/іоть йкш трлвк
282 Див. прим. 18 до циклу «Басни Харьковскія».
283 Сковорода наголошує на етимологічному значенні слова "символ" [див.: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. - S. 304]. Одне зі значень гр. дієслова ovfipaAAco (ovfi-fiaAAEiv) - 'скидати докупи', а лат. дієслова conjecto -'вкладати, вносити'.
284 Сковорода має на думці латинський вислів: "Utinam aut non nasceretur aut non moreretur!" ("О, якби він або не народжувався, або не помирав!"). Ось що писав про це римський історик IV ст. Секст Аврелій Віктор («Нотатки про життя та звичаї римських імператорів», 1, 30-31): покійного Авіуста "сенат вирішив прославити багатьма небувалими почестями: крім того, що він уже раніше був названий батьком вітчизни, сенат присвятив йому тоді храми і в Римі, і в інших великих містах, і скрізь у народі казали: "Ліпше б уже йому було не народжуватися тільки для того, щоб померти!" З одного боку, він починав правити дуже погано, а з другого - кінець його правління був прекрасний" [Римские историки IV века. - Москва, 1997. - С. 126].
285 У збірці «Symbola et emblemata» під номером 615-м є малюнок: «Змія, свившаяся в круг и держащая хвост во рту» з таким підписом: "Такова есть вѣчность: ни начала, ни конца не имѣющая. Конец зависит от начала" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 154-155].
286 Очевидно, це - 168-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Три кольцы единое в другом соединенное» (підпис: "Преодолѣю всяческая. Superabo" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 42-43].
287 Це - 217-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Стрѣла ко звѣздѣ обрагценная» (підпис: "Едйна мнѣ довлѣет. Unus sufficit") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 56-57].
288 Це - 417-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «РастВніе цвѣтугцее и сок источаюгцее» (підпис: "Надежда другой жизни. Мы должны ожидать другой жизни. Spes alterae vitae") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 106-107].
289 Орел, який летить до сонця, є на 142-ий та 260-ий емблемах збірки «Symbola et emblemata»: «Орел зрягцій на солнце» (підпис: "Превосходное мужество. Без страха. Praestantior animus") та «Орел близко на солнце взираюгцій» (підпис: "Не смертнаго желаю. Хочу нВчто божественное. Non est mortale, quod orto") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 36-37, 66-67].
290 Цей образ є на двох малюнках збірника «Symbola et emblemata»: 213-му (підпис: "Пригожа буду, егда кожу свою совлеку. Vestutatae relicta") та 613-му (підпис: "Тѣм обновляюся. Positis novis exuviis") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 54-55,154-155]. На його підставі Сковорода написав байку «Змія и Буфон».
291 Це - 309-а емблема зі збірки «Symbola et emblemata», яка має назву «Ластовица над морем лѣтаюгцая» (підпис: "Игцет индѣ себѣ пребыванія для зимы. Alio hybemaculum") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 78-79].
292 Див. прим. 16 до циклу «Басни Харьковскія».
293 Гр. LEpotpavirji; - 'той, хто являє щось священне'; верховний жрець, який посвящав в Елевксинські містерії.
294 Гр. цѵатагусоуді; - 'той, хто вводить у таїнства, посвячує в містерії'. Звісно, це міг бути не тільки тлумач ієрогліфів, але й тлумач сакральних текстів. Принаймні старі українські письменники послуговувалися поняттям "містагогічне казання". Наприклад, саме так називав твори Кирила Єрусалимського Петро Могила [див.: (MohylaP.) ЛЮод, abo Катіегі z procy prawdy Cerkwie swi^tey prawoslawney Ruskiey // Архив Юго-Западной России. -Киев, 1893. - Ч. І. - Т. IX. - С. 18].