Повна академічна збірка творів

275 Див. прим. 217.

276 Див. прим. (3) до циклу «Сад божественных пѣсней».

277 Див. прим. 301 до діалогу «Бесѣда, нареченная двое».

278 "Спіши поволі" (лат). За свідченням Светонія (див. прим. 33), Авіуст справді любив цю фразу. За часів Сковороди вона була знана передовсім з емблематичної літератури. Наприклад, у збірці Андреа Альціаті вона є під малюнком № 167, у збірці «Symbola Heroica Clavdii Paradini et Gabrielis Symeonis» (Антверпен, 1556) - під 163-м малюнком, а в збірці «Symbola et emblemata» - під малюнками 161-м «Черепаха с парусом» (підпис: "Медленно спѣши. Терпѣніе преодолѣвает всѣ трудности. Festina lente"), 167-м «Делфин на якорѣ и весло» (підпис: "Медленно спѣши. Без совѣта не дВлай ничего. Festina lente"), 383-м «Столб виноградною лозою обвитый» (підпис: "Медленно спѣши. Скоро и тихо. Festina lente") та 489-м «Делфин обвившійся кругом якоря» (підпис: "Медлѣнно спѣши. Поспѣшай, но бережно. Festina lente") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 42^3, 96-97, 124-125]. її наводив і Еразм Роттердамський у своїх «Адагіях» (II. 1.1). Українським відповідником цих крилатих слів є приказка: "Квап сі, але помалу!" [Франко, № 14594].

279 Див. прим. 17 до циклу «Басни Харьковскія». Твори Сковороди рясніють різноманітними емблематичними образами. На цій підставі Дмитро Чижевський стверджував, що Сковорода "належить до найяскравіших представників емблематичного стилю в містичній літературі нового часу" [ЧижевськийД. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Деоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 71]. Сковородинські емблеми та символи Чижевський поділяв на п'ять основних груп: 1) тварини й птахи; 2) фантастичні істоти; 3) рослинний світ; 4) мертва природа; 5) продукти людської праці [див.: там само. - С. 58]. Основним джерелом цих та інших образів Сковороди були популярні під добу бароко емблематичні збірники й енциклопедії, їх мали в особистих бібліотеках багато українських письменників ХѴІІ-ХѴІІІ ст. [див.: Cyzevskyj D. Literarische Lesefrtichte. Emblematische Literatur in den ukrainischen Bibliotheken // Zeitschrift fiir slavische Philologie. - 1936. - Bd. XIII. - S. 51-54]. Наприклад, в особистій бібліотеці Стефана Яворського, яка складала основу книгозбірні Харківського колегіуму на ту пору, коли там професорував Сковорода, були емблематичні збірники «Symbola amoris divini» Вена (порівняймо образи купідонів у діалозі «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира» Сковороди з відповідними "піктурами" цієї книги), «Ріае animae desideria versibus et symbolis» Гуго, «Symbola politica» Сааведри. Помітний вплив на наше тогочасне письменство справили також книжки «Electorum symbolorum et parabolarum historicarum syntagmata» Коссена, «Hieroglyphica, sive de sacris Aegyptiorum aliarumque gentium literis» Пієрія, «Sylva allegoriarum totius sacrae scripturae» Давретуса, «Zodiacus christianus» Дрекеліуса, «Maria Sol mysticus» Сандеуса тощо. Від часів бароко маємо й кілька українських перекладів західних емблематичних збірників. Так, Феофан Прокопович переклав славетну збірку іспанського письменника Сааведри «Symbola politica», якийсь невідомий автор - книжку Гуго, а Іван Максимович зробив "претолкованіє" збірки Гефтена «Schola cordis sive aversi a Deo cordis ad eundem reductio et instructio». Крім того, 1712 p. в Києві було видано друком оригінальну збірку емблематичної поезії під назвою «Иѳіка іерополітіка», що зажила свого часу неабиякої слави й перегодом друкувалася також у Санкт-Петербурзі, Москві, Дьвові та Відні. Сковорода послуговувався збіркою «Symbola et emblemata». Можливо, він знав також збірки Вена, Гуго та Сааведри.