Повна академічна збірка творів

338 Парафраза Книги Йова 38: 19. Пор.: Въ кбей же уешй всєлаєтса св^тъ, тлі же кбе Єств /И^сто;

339 Євангелія від св. Івана 1: 5.

340 Див. прим. 17 до циклу «Басни Харьковскія».

341 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 8.

342 Книга пророка Ісаї 29: 5.

343 Неточна цитата з Книги Йова 38:19. Початок вірша звучить так: Въ кбей же...

344 Див. прим. 104 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».

345 Парафраза Книги пророка Єзекїіля 10: 10. Пор.: Зкивві ввмо кб/іо въ колеси.

346 Книга пророка Єзекїіля 1: 16.

347 Книга пророка Єзекїіля 1: 16.

348 Книга Псалмів 76 (77): 19.

349 Книга пророка Єзекїіля 1: 20.

350 Неточна цитата з Книги пророка Єзекїіля 1: 13. Пор.: И посредѣ живбтнві^ъ вид^нїе, Йкш ОуТ/іЇА ОГНА ГОрАЦкІГШ, ЙКШ ВИД^НЇе СВ^фЪ.

351 Перша книга Мойсеєва: Буття 2:12.

352 Гр. аѵѲра£, - 'вуглина'. Згідно зі словником Памви Беринди, іменник анѳракс означає "карбункулюс, камень дорогій на кшталт угля горячого" [Беринда П. Дексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 344].

353 Євангелія від св. Івана 1: 8.

354 Говорячи про "візок", Сковорода, напевно, має на думці колісницю - євр. меркаеа (merkaba*) або рехев (rekeb). Ці слова походять від кореня rkb - 'сидіти верхи, їхати'. Тим часом херувим (євр. когйЬїт) - це множина від слова керув (кэтйЬ), що означає крилату істоту (етимологічно це слово може бути пов'язане з аккадськими karibu й kuribir. обидва слова означають духів-хранителів). Конкретні риси херувимів у Біблії описано по-різному. Зображення херувимів прикрашали культові предмети, зокрема Ковчег Заповіту (див.: Друга книга Мойсеєва: Вихід 25: 18-20), і споруди, наприклад, Храм (див.: Третя книга царств 6: 29). Асоціація херувимів із колісницями в Сковороди засновується на тих біблійних текстах, в яких Господь описаний як такий, що сидить на херувимах (наприклад, Книга Псалмів 17 (18): 11; Друга книга царств 22: 11: wayyirkab са1-кэшЪ). Докладний опис колісниці Бога та херувимів бачимо в Книзі пророка Єзекїіля 1: 10-11. У єврейській традиції видіння Єзекїіля називають "видінням [божественної] Колісниці". Значення біблійного слова візок у старій українській літературі можна зрозуміти з коментаря Іоаникія Галятовського до слів: Одр-В сотвори севѣ ц3рв СО/Ю/ИШНЪ (Я древесъ /ІІвЗнСКИ^Ъ. СтО/ІПВІ ЄГШ сотвори СрЄВрАНВІ Й В0СК/І0НЄНЇЄ ЄГШ З/іЗто: вос^бдъ єгш влгрАнъ (Пісня над піснями 3: 9-10): "В тых словах ведлуг сенсу лѣтералного посилником [у Галятовського замість слова 'одр' стоїть 'посилник'] назьіваєтся воз коштовный, которым Соломон, цар іудейскій, издВл; ведлуг сенсу моралного возом назьіваєтся душа побожная, которая цнотами и добрыми учинками на кшталт золота, сребра и шарлату здобится. Таким возом был пророк Ієлисей, до которого Іоас, цар ізраилскій, мовил: 'Отче, отче, колесница Ізраилева и снузницы єя'. Ведлуг сенсу аллегоричного возом назьіваєтся Церков воюючая, которая ся на земли знайдуєт, бо фараон возами узброєньїми воєвал, так Церков на земли узброєна єст панцыром вѣры, шишаком надВи збавеня и мечем духовным - словом Божіим, молитвою, и воюєт з непріятелями духовными, для чого Христос до Церкви мовит: 'Конем моим в колесници фараоновѣ уподобих тя, ближняя моя'. Ведлуг сенсу анагогичного возом назьіваєтся Церков тріумфуючая, которая в небѣ знайдуєт, бо на возах тріумфалных издили звѣтязци под час тріумфу. В Церкви тріумфуючой, яко на возѣ тріумфалном ся знайдуєт, которую Церков тріумфуючую пророк Давид возом назьіваєт, мовячи: 'Колеснице Божія, тмами тем тысящи гобзуюгцих, Господь в них'" [Галятовський І. Месія правдивый. - Київ, 1669. -Арк. 353 (зв.)-354].