Третя світова: Битва за Україну

В НБУ Ющенкові вдалось запровадити декілька важливих реформ. На його долю випала грошова реформа при впровадженні в обіг національної валюти — гривні. Він же був ініціатором створення Державного казначейства та заснування Монетного двору в Україні. Перебуваючи під пильною опікою Вадима Гетьмана, Ющенко зрідка приймав самостійні рішення, проте взяв на себе відповідальність за проведення грошової реформи, давши населенню обіцянку, що в процесі реформ воно не постраждає. Успішне проведення грошової реформи, введення та укріплення національної валюти висунуло Ющенка у рейтинги найкращих банкірів світу, а Європейський банк реконструкції та розвитку номінував його кращим банкіром року. Популярність Ющенка стрімко росла. У зв’язку з цим він вирішив взяти участь в передвиборчій кампанії президента Кучми (на другий термін) і в кінцевому підсумку Кучма запропонував його кандидатуру на посаду прем’єр-міністра країни. Посаду віце-прем’єра в уряді Ющенка посіла Юлія Тимошенко.

Тимошенко стала урядовим куратором паливно-енергетичного комплексу. Обіймаючи цю посаду, вона вела політику, яка не влаштовувала найближче оточення президента, зокрема його зятя В. Пінчука та голову СБУ Л. Деркача, членів сімейного клану Кучми. «Донецьких» М. Азарова та В. Януковича і «київських» В. Медведчука та Г. Суркіса Тимошенко також не влаштовувала. Саме вона наполягла на реальній приватизації трьох обласних енергорозподільчих компаній (сім попередніх були приватизовані братами Суркісами за безцінь). Вона ж публічно звинуватила «Нафтогаз України» у крадіжці російського газу та приховуванні реальних заборгованостей перед Росією, що призвело до відставки керівництва корпорації «Нафтогаз України». Відтак Тимошенко наполягла на звільненні міністра палива та енергетики України Сергія Тулуба (представника донецького клану). Через розбіжності з нею вимушений був подати у відставку і міністр економіки Сергій Тігіпко, близький до дніпропетровського клану президента. Саме Тігіпко був ініціатором схеми короткострокових кредитів, коли уряд, не маючи збалансованого бюджету, позичав у приватних банків під високий процент (до 70 % річних) гроші для виплати зарплат бюджетникам та пенсій пенсіонерам. Тігіпко до цього був головою «Приватбанку» та лобіював його інтереси. Практику короткострокових кредитів припинив Ющенко, збалансувавши державний бюджет.

Окрім цього, Ющенко та Тимошенко змусили великий бізнес вивести свої імперії з тіні й розпочати виплату податків державі, відмовитися від прихованих бартерних угод, які шкодили бюджету через недоотримування коштів. Ющенко та Тимошенко добилися також, аби податкова служба на чолі з М. Азаровим була виведена з-під підпорядкування президента та підпорядковувалась урядові та персонально прем’єр-міністру. Вони ж внесли від імені уряду ще у червні 2000 року на розгляд парламенту закон, що відміняв заборону бартерних та вексельних операцій в українській енергетиці, що дозволило ушестеро збільшити надходження до держбюджету. З часом цей рішучий крок уряду Ющенка дозволив державі розплатитися з боргами перед пенсіонерами, студентами та бюджетниками. При цьому фракція «Батьківщина» (підконтрольна Юлії Тимошенко) у Верховній Раді зайняла різко антикучмівську позицію у «справі Гонгадзе», обвинувачуючи в загибелі журналіста президента.