Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі

Утім деякі користувачі виявили гідну поваги чесність. Сім відсотків чоловіків визнали, що є одруженими, причому невеличка частка із цих 7 % заявила, що їхній шлюб — щасливий. Але їхня відвертість не свідчить про сміливість. Із двохсот сорока трьох «щасливців у шлюбі» лише дванадцять наважилися розмістити в анкеті власні фото. Напевно, страх, що дружина може випадково побачити анкету, узяв гору над бажанням отримати винагороду в особі коханки. (Звісно, схоплений на гарячому чоловік може гнівно спитати у відповідь: «А що ти робила на цьому сайті, га?». Хоча користі від такого запитання, безперечно, буде мало).

Відмова від розміщення власного фото на сайті знайомств — один із найнадійніших способів зазнати фіаско. (Звісно, можна розмістити й чуже фото, скажімо, зображення якогось симпатичного незнайомця, але така хитрість згодом неодмінно вдарить бумерангом). Чоловік, який не розміщує свого фото, зазвичай отримує лише 60 % від тієї кількості електронних листів, які отримує чоловік, що не боїться надати свою фотографію; жінка ж, яка не розміщує свого фото в анкеті, отримує відповідно лише 24 %. Товстуватий чоловік з маленькою зарплатою і невеличкою лисиною, який надає своє фото, має більше шансів отримати відповідь на свою анкету, аніж чоловік, який стверджує, що заробляє 200 тисяч доларів на рік і має надзвичайно вродливу зовнішність, але своєї фотографії чомусь не розміщує. Небажання показати фото можна пояснити різними причинами — і браком суто технічних можливостей, і острахом, що можуть помітити друзі й знайомі, і просто тим, що чоловік є відверто непривабливим, але, як і у випадку з новісіньким авто з наліпкою «Продається», потенційні покупці замисляться: «А може, у нього під капотом якась серйозна проблема?».

Влаштувати побачення — справа сама по собі непроста. П’ятдесят відсотків чоловіків, які розміщують свої анкети, не отримують у відповідь жодного електронного листа; це стосується й 21 % жінок. Узагалі-то ті риси, які реально забезпечують значну кількість відгуків, не є сюрпризом для тих, хто хоча б трохи тямить у психології стáтей. Фактично вподобання завсідників сайтів знайомств чітко вкладаються в межі найбільш поширених стереотипів стосовно чоловіків і жінок.

Наприклад, чоловікам, які заявляють про своє бажання мати «серйозні стосунки», щастить значно більше, ніж тим, хто прагне «нерегулярних інтимних зустрічей». Зате жінкам, які шукають «нерегулярних» коханців, таланить значно частіше. Для чоловіків жіноча зовнішність є найважливішим чинником. А для жінок украй важливим моментом є заробіток чоловіка. Що багатшим є претендент, то більше відповідей він отримує. Тим часом ставлення до доходу жінки нагадує криву Гауса: чоловіки не бажають зустрічатися із жінками, які мають низькі доходи, але коли жінка починає заробляти аж надто багато, це, вочевидь, їх також відлякує. Жінки охоче знайомляться з військовими, полісменами, пожежниками (вочевидь, унаслідок ефекту 9/11, який у випадку з бубликовим бізнесом пана Фельдмана спричинив підвищення платні), а також із юристами й лікарями; натомість людей, чия робота пов’язана з виробничими галузями, вони зазвичай уникають. Великим мінусом для чоловіків є маленький зріст (і, напевно, саме через це дуже багато чоловіків кажуть про свій зріст неправду), зате вага великого значення не має. Тоді як для жінок зайва вага — чинник убивчий (мабуть, саме через це і вони також вдаються до обману). Для чоловіка мати руде або кучеряве волосся — це мінус, так само, як і лисину, зате до голеної голови претензій немає. Для жінки сиве волосся — це погано, тоді як біляве — це дуже добре, що, зрештою, і не дивно.