Системне тлумачення кримінального закону
- Автор: Коханюк Тетяна Сергіївна
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: ЛьвДУВС
- Жанр: право
Электронная книга - «Системне тлумачення кримінального закону». Краткое содержание книги:
Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, працівників правоохоронних та судових органів.
3) зв'язки перетворення, серед яких розрізняють: а) зв'язки перетворення, які реалізуються через визначений об'єкт, забезпечуючий це перетворення, і б) зв'язки перетворення, які реалізуються шляхом безпосередньої взаємодії двох чи більше об'єктів, в процесі якої і завдяки якій ці об'єкти окремо чи сукупно змінюють один стан в інший;
4) зв'язки побудови (інша назва структурні). Природа цих зв'язків розкривається на прикладі хімічних зв'язків;
5) зв'язки функціонування, які забезпечують реальну життєдіяльність об'єкта і його роботу, якщо йдеться про технічну систему;
6) зв'язки розвитку, які можна розглядати як модифікацію функціональних, проте з урахуванням того, що процес розвитку відмінний від простої зміни певного стану;
7) зв'язки управління, які залежно від їх конкретного виду можуть утворювати різновид або функціональних зв'язків, або зв'язків розвитку[232].
Щодо цієї схеми класифікації можемо зробити зауваження, що деякі із зв'язків, наведених Є. Юдіним, характерні для систем кібернетики, біології, хімії та інших наук і пояснюються саме на взаємодіях у цих системах.
Найтиповіші правові зв'язки, які слід враховувати у процесі з'ясування норм права, розглянув Ю. Власов. Він установив, що О. Піголкін оперує поняттям «близька за змістом норма», яка може уточнювати, доповнювати норму права, що тлумачиться, розширювати її обсяг, та поняттям «віддаленого опосередкованого зв'язку». Цими ж поняттями оперував і Є. Васьковський. Найближчими зв'язками, на його думку, є поєднані норми, які входять до складу одного нормативного акта; віддаленими — норми різних нормативних актів. В основному, на думку Ю. Власова, йдеться про структурні зв'язки. Їх виокремлюють відповідно до систематики законодавства, а саме: зв'язки норм, які містяться в одній статті, нормативному акті, розділі, главі кодифікованого акта, в різних розділах, главах нормативних актів, в різних нормативних актах, ухвалених одним державним органом або різними державними органами, та системі права, тобто зв'язки норм одного інституту, різних інститутів, але однієї галузі, різних галузей[233].
Щодо кримінального закону, то видається, що основними для встановлення його зв'язків є: 1) стаття кримінального закону та її структурні частини; 2) інститут кримінального закону; 3) безпосередньо кримінальний закон; 4) галузь кримінального права.
З іншого боку, із вказаними елементами перебувають у взаємодії такі складові системи законодавства: 1) стаття закону чи іншого нормативно-правового акта та її структурні частини; 2) структурна частина законодавства (галузь).
З огляду на існування зв'язків усередині кримінального закону (які ми називаємо системоутворюючими) та таких зв'язків, які виходять за його межі (які ми називаємо системними), існує декілька позицій науковців. Відтак частина науковців поділяє такі зв'язки залежно від об'єкта, з яким взаємодіє та чи інша норма, на галузеві та міжгалузеві[234].
Є. Васьковський такі зв'язки закону називає близькі та віддалені[235]. До близьких системоутворюючих зв'язків кримінального закону в такому разі можна віднести зв'язки всередині самої норми або всередині цілого кримінального закону.
На думку О. Черданцева, таке розмежування, яке проводить Є. Васьковський на близькі та віддалені норми, не має практичного значення. Тут йдеться про «територіальні» та «просторові» зв'язки. «Просторові» зв'язки між нормами права він виявляє з огляду на системність законодавства і систему права.
Відповідно до системності права, це можуть бути зв'язки норм, які перебувають: а) в одній статті; б) в одному нормативному акті, в одному розділі, главі кодифікаційного акта; в) в різних розділах, главах тощо. нормативного акта; г) в різних нормативних актах, прийнятих одним і тим же державним органом; д) в різних нормативних актах, прийнятих різними державними органами. Відповідно до системи права, це можуть бути зв'язки норм: а) одного інституту; б) різних інститутів, але однієї галузі; в) різних галузей[236]. За яким принципом здійснюється розподіл на просторові та територіальні зв'язки, нам незрозуміло, адже навіть сама назва одного з видів зв'язків — «територіальні» — походить від поняття «територія», що позначає «простір, на якому поширені певні явища»[237].
У цьому разі не бачимо ґрунтовних аргументів на підтримку тієї чи іншої позиції, адже суть зводиться до такого: в одному разі йдеться про зв'язки всередині кримінального закону, в іншому — про зв'язки кримінального закону чи його приписів з елементами структур інших галузей законодавства.
232
Майстренко О. В. Роль тлумачень та роз’яснень законодавства / О. В. Майстренко // Бюлетень Міністерства Юстиції України. — 2007. — № 2 (64). — С. 188–190.
233
Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю. Власов. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — С. 74.
234
Кирин В. А. Функциональные связи правовых норм / В. А. Кирин // Советское государство и право. — 1972. — № 5. — С. 30–39.
235
Васьковский Е. В. Руководство к толкованию и применению законов: для начинающих юристов / Е. В. Васьковский. — М.: Изд. Бр. Башмаковых, 1913 [Электронный ресурс). — Режим доступа: http://www.piavo.vuzlib.net/book_z533.html.
236
Черданцев А. Ф. Вопросы толкования советского права / А. Ф. Черданцев. — Свердловск: Свердловский юридический институт, 1972. — С. 118.
237
Новий словник української мови: в 3 т. / В. Яременко, О. Сліпушко. — Вид. 2-ге, випр. — К.: Аконіт, 2003. — Т. 3: П-Я. — С. 524.