Балакучий згорток

— Я не боюся, — наполягала Пенелопа, — я піду з ними. Згадайте — це ж я хитрощами змусила Етельреда обмовитися про ринву, а якби не це, ви взагалі не мали б куди йти.

— Так, це правда, — присоромлено промовив Пітер.

— Ну, добре, ходімо з нами, — погодився Саймон. — Але обіцяй, що як тільки з’явиться найменший натяк на небезпеку, ти відразу щодуху рвонеш звідти.

— Не дочекаєтесь! — гордо відповіла Пенелопа. — Я тільки тоді рвону щодуху, коли решта теж рвоне.

— Сподіваюся, ми зможемо дотримати безпеку Пенелопі, — сказав Папуга. — А зараз що робимо?

— Ну, — сказав Саймон, — коли ми проникнемо в темницю, отут Етельред зразу виходить і починає відволікаючий маневр.

— Агов, я ж казав, що не збираюсь робити нічого такого, ніяких — як там воно? — маневрів! — обурився Етельред. — Я тільки відволікаю увагу вартових.

— Гаразд, — Саймон посміхнувся, — щойно Етельред заманить вартових у темницю, де зберігаються Книги, ми відразу виходимо та ставимо рухому модель у коридорі, отут, Папуга сідає йому на плече і розмовляє голосом Г. Г. Тоді Етельред каже вартовим, що це Г. Г., Папуга злітає з плеча й підштовхує модель ногами, двійник Г. Г. котиться по коридору і падає в рів. Якщо пощастить, вартові побіжать услід і, може, навіть пірнуть за ним, бо він вийшов у нас важкенький, тож тільки впаде у воду — відразу піде на дно. Поки все це відбуватиметься, ми відкриємо Книги та пошукаємо засобів проти василісків, а Пенелопа їх запише. Й тоді можна втікати.

— Чудово, просто чудово, — похвалив Г. Г. — Який досконалий план! Як я вдячний вам, мої відважні дітки!

— А про мене ні слова? — образився Етельред.

— Ти проявив себе як воістину далекоглядна і винахідлива жаба, — втішив його Г. Г. і поплескав по денцю циліндра. — І коли все успішно скінчиться, я призначу тебе старостою у Безкоштовній школі для жаб.

— Ого! — Етельред був просто приголомшений такою честю.

— А зараз, мабуть, усім нам слід випити гарячого какао з небесної моркви, а тоді я вимкну місяць, і ви можете рушати, — сказав Г. Г.

— Одне мені не дає спокою, — зізнався Етельред, сьорбаючи какао. — Чи я маю залишатися в замку як ас-контррозвідник Ікс, а чи втікати звідти разом із вашою компанією?

— Утікати з нами, — впевнено підтвердила Пенелопа. — Василіски на той час уже знатимуть, що ти перейшов на наш бік. До того ж, у нас для тебе знайдеться купа іншої важливої роботи.

— Скажіть тільки слово, панночко, — відповів на це Етельред, збиваючи циліндр трішки набакир у дещо легковажному стилі. — Скажіть тільки слово, й ас-контррозвідник Ікс до ваших послуг!