Про любов. Школа пані Фреймут
- Автор: Фреймут Ольга
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: SNOWDROP
- ISBN: 978-966-97793-2-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Про любов. Школа пані Фреймут». Краткое содержание книги:
Чи змінилася любов за багато століть? Наразі ми травмовані ритмом життя: а як же встигнути ще й кохати? По-справжньому, як у старовинних романах…
Але й на романи немає часу — коли читати?
Тому у коротеньких есеях та новелах класиків досліджуємо тему любові. А щодо сучасної… У цій книзі Оля Фреймут дебютує як авторка есеїв і дарує своїм читачам щасливу нагоду пережити справжню любов разом з нею. Ця чиста, біла книга переплетена любов’ю, — також і до вас…
Алекс зупинилася і старанно просилила нитку в голку. Вона, яка ніколи в житті не грала ні в театрі, ані в кіно, в цю мить була гідною суперницею найкращим акторкам світу. Вона і справді вжилася в роль холоднокровної отруйниці.
— Усе відбулося дуже спокійно. Я сиділа і дивилася на нього. Він почав задихатися і попросив повітря. Я відчинила вікно. Тоді він сказав, що не може підвестися з крісла. Незабаром він помер.
Вона зупинилася, посміхаючись. Була за чверть дев’ята. Безперечно, вони от-от прийдуть.
— Якою, — поспитав Джеральд, — була страхова сума?
— Приблизно дві тисячі фунтів. Я зробила ставки на біржі і все втратила. Тож повернулася на роботу в офіс. Але я ніколи не планувала залишатися там надовго. Тоді я зустріла іншого чоловіка. В офісі я працювала під своїм дівочим прізвищем. Він не знав, що я вже була заміжня раніше. Цей чоловік був молодший, доволі приємної зовнішності, та й забезпечений. Ми тихо одружилися в Сассексі. Він не хотів страхувати свого життя, але склав заповіт на мою користь. Йому, як і моєму першому чоловікові, також подобалося, коли я сама робила каву.
Алекс задумано посміхнулася і додала:
— Я заварюю дуже хорошу каву.
Тоді вона повела далі.
— У селі, де ми мешкали, ми мали кілька друзів. Їм усім було страшенно прикро, коли одного вечора мій чоловік несподівано помер від серцевого нападу. Мені страх як не сподобався лікар. Не думаю, що він запідозрив мене, але його, безперечно, здивувала раптова смерть мого чоловіка. Уже й не знаю чому, але я повернулася в офіс. Думаю, звичка. Мій другий чоловік залишив приблизно чотири тисячі фунтів. Я не грала на біржі цього разу. Я зробила інвестицію. Тоді, як ти знаєш…
Але її перервали. Джеральд Мартін, з обличчям, налитим кров’ю, майже задихаючись, вказував на неї тремтячим пальцем.
— Кава… О Боже, кава!
Вона пильно подивилася на нього.
— Тепер я розумію, чому вона була гірка. Ах ти ж, відьмо! Ти знову взялася за старе!
Руками він схопився за поручні крісла і був готовий кинутися на неї.
— Ти отруїла мене!
Алекс відступила далі до каміна. Спершу, перелякана, вона розтулила була рота, щоб заперечити, — і зупинилася. За якусь мить він накинеться на неї. Вона зібрала волю в кулак. Її очі витримали його погляд спокійно, переконливо.
— Так, — сказала вона. — Я отруїла тебе. Отрута вже працює. У цю мить ти не можеш встати з крісла… ти не можеш встати…
Якщо їй удасться затримати його на три, навіть на одну хвилину…
Ох! Що ж це? Кроки на дорозі. Скрип хвіртки. Кроки на стежці до дверей. Зовнішні двері розчиняються.
— Ти не можеш поворухнутися, — сказала вона ще раз.
А тоді вона прослизнула повз нього і вискочила з кімнати аби впасти, непритомніючи, на руки Дікові Віндіфорду.
— О Боже! Алекс! — закричав він.
Тоді він обернувся до чоловіка, який прибув із ним, — висока, міцна постать у поліцейській уніформі.
— Підіть погляньте, що відбувається в тій кімнаті.
Він обережно поклав Алекс на кушетку і схилився над нею.
— Моя маленька дівчинко, - прошепотів він. — Моя бідолашна маленька дівчинко. Що ж з тобою трапилося?
Її повіки затріпотіли, і вона прошепотіла його ім’я.
Від бурхливих думок Діка відірвав полісмен, торкнувшись його передпліччя.
— У тій кімнаті нічого, сер, тільки чоловік сидить у кріслі. Виглядає так, наче він добряче перелякався і…
— Що?
— Ну, сер, він… мертвий.
Вони здивувалися, почувши голос Алекс. Вона говорила ніби уві сні, з досі заплющеними очима.
— І незабаром, — промовила вона, немов звідкись читаючи, — він помер…
1934 рік
Дні народження митців слова. Вересень
1. Едгар Берроуз 1875
2. Іван Вагилевич 1811
3. Олександр Тарковський 1862
4. Юліуш Словацький 1809
5. Артур Кестлер 1905
6. Іван Микитенко 1897
7. Олександр Купрін 1870
8. Василь Сологуб 1928
9 .Іван Котляревський 1769; Лев Толстой 1828
10. Олександр Довженко 1894
11. О. Генрі 1862
12. Станіслав Лем 1921
13. Даніель Дефо 1660; Борис Харчук 1931
14. Роберт Макклоскі 1914
15. Агата Крісті 1890
16. Френсіс Паркмен 1823
17. Михайло Коцюбинський 1864
18. Самуель Джонсон 1709