Фарисеї, або Неоголошена війна Україні
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавництво: „Просвіта"
- ISBN: 966-7544-41-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні». Краткое содержание книги:
Безумовно, що нове політичне дослідження зацікавить всіх, кому не байдужа доля України й українців.
Джерело: “Чобіт Д.В., Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. - Броди: Просвіта. - 2006 - 104 с.”
А ось черговий скандал щодо грошей Б.Березовського вдався на славу. Однак ефекту вибуху бомби прес-конференція Леоніда Кравчука теж чомусь не справила, але преса про це писала впродовж тривалого часу. Новий скандал жваво обговорювався і в парламенті. Оскільки питання становило значний суспільний інтерес, то 20 вересня 2005 року, за ініціативи фракцій СДПУ(о) і комуністів, Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію щодо розгляду обвинувачень про фінансування виборчої компанії В.Ющенка із-за кордону. За це фракція БЮТ голосувала повним складом.
І хоча скандал довкола грошей Березовського у вересні 2005 року все-таки мав великий резонанс, з нього теж не вийшло нічого. Сам факт наявності платіжок про перерахування з Лондона у Латвію 15 млн. доларів мало про що говорив, адже довести їх подальший рух до названого адресата було неможливим. До того ж, виявилось, що сам факт фінансування українських виборів із-за кордону, навіть у випадку його доведення, має своїм наслідком лише винесення порушнику Центральною виборчою комісією… попередження. Навіть зняти такого кандидата з виборчих перегонів вона не має права – це не передбачено законом. Окрім цього, що ж робити при виявленні такого факту після виборів закон теж мовчить. Але і це ще не все. Аби розпочати процедуру імпічменту Президента потрібно довести, що у його діях є ознаки злочину, а Кримінальний кодекс України не передбачає покарання за порушення порядку фінансування виборчої кампанії. Тобто, подібні питання українським законодавством не врегульовані. От і виходить, що у цьому разі діє принцип римського права: “Нема порушення закону – нема покарання”. Отож, так палко очікуваний імпічмент на практиці виявився нереальним. Чергові гучні звинувачення не варті були виїденого яйця.
Яку ж мету ставили перед собою організатори фінансового скандалу? Аби відповісти на нього – потрібно перенестися у середину вересня 2005 року. Тоді відбулася відставка уряду Ю.Тимошенко, але нового уряду, ще не було. Юрій Єхануров лише виконував обов’язки прем’єра.
Так ось – головна мета полягала у доведенні до логічного кінця задуманого плану усунення В.Ющенка з посади Президента України через імпічмент та проведення вже до нового 2006 року дострокових президентських виборів. Це була програма-максимум, а програма- мінімум полягала у розкручуванні тези “Ющенко – нелегітимний президент” та створенні на нього потужного тиску. Вагомою формою такого тиску стали численні публікації в пресі про підготовку імпічменту Президенту. Такий був початковий задум.
Другу, більш реальну, мету озвучив сам Борис Абрамович Березовський: “Я вважаю, що дуже важливо будь-що зберегти відносини між Ющенком і Тимошенко”. [41]
Ця тема була головною під час переговорів Б.Березовського і М.Бродського в Ізраїлі 10-11 вересня 2005 року. Звідси стають зрозумілими сподівання Юлії Тимошенко на те, що Віктор Ющенко все добре зважить і знову запропонує їй очолити та сформувати новий уряд. Про це вона безперестанку повторювала саме у дні “фінансового скандалу”.
В автора цих рядків складається враження, що Ю.Тимошенко разом із своїми найближчими соратниками просто шантажувала народного Президента. Після того, як він її відправив у відставку, аби повернутись у керівне крісло Юлія Володимирівна ладна була на все.
Досить красномовним є і такий факт. Платіжки Березовського з‘явилися в Інтернеті 13 вересня 2005 року, саме після того як була підписана Декларація єднання та співпраці заради майбутнього України. Це фактично була сформована нова більшість у парламенті, яка могла безболісно затвердити на посаді Прем’єр-міністра Юрія Єханурова. Проти цієї Декларації, як і проти Ю.Єханурова, категорично виступали Ю.Тимошенко та її фракція.
Дуже показовим є і те, що викид негативної інформації здійснювався через фракцію СДПУ(о), значна частина членів якої перейшла тоді у БЮТ. До речі, саме у цей час Віктор Медведчук заявив, що не виключає можливості створення в майбутньому парламенті опозиції разом із блоком Юлії Тимошенко. Просто так подібні заяви не робляться. І ще одне, досить суттєве доповнення. Питання дострокових виборів Президента України вперше озвучив один із лідерів СДПУ(о) Леонід Макарович Кравчук на засіданні Верховної Ради України 7 вересня 2005 року: “Я застерігаю революціонерів від влади: революція пожирає не лише ворогів, а й самих революціонерів. Пам’ятайте: Україна має досвід дострокових президентських виборів”. [42]
[41] Цит за: Борис Березовський: “Я ніколи не підтверджував” // Інтерв’ю Олександри Кучерявої // Голос України. – 2005. – 16 вер. – С.2.
[42] Восьма сесія Верховної Ради України 4-го скликання. Стенограма засідання від 7 вер. 2005 року.