Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

Тема імпічменту Президенту України В.Ющенку, яка чи не вперше серйозно обговорювалася на нічній нараді у Кончі-Заспі під Києвом, незабаром знайшла своє продовження. 14 вересня 2005 року один із чільників СДПУ (о) Леонід Кравчук на прес-конференції у Києві заявив, що відомий російський бізнесмен і опозиційний політик Борис Березовський фінансував президентську виборчу кампанію В.Ющенка. Леонід Макарович повідомив, що сам особисто мав телефонну розмову з Б.Березовським, у ході якої він підтвердив йому факт такого фінансування. Л.Кравчук вказав на конкретні банківські платіжки та рахунки офшорних фірм, на які поступили 15 мільйонів доларів США. За словами Л.Кравчука, через ці фірми якраз і здійснювалося фінансування виборчої кампанії В.Ющенка.

Ввечері інформацію про нові скандальні звинувачення, на цей раз на адресу самого Президента, подали всі провідні телеканали.

Сам В.Ющенко у цей день перебував з офіційним візитом у США, де й спростував звинувачення Л.Кравчука: “У мене був офіційний фонд, який перевірявся і був на виду,” – сказав В.Ющенко.

У наступні дні майже вся преса широко висвітлювала прес-конференцію Л.Кравчука та висунуті ним звинувачення.

Як згодом з’ясувалося, у вівторок, 13 вересня, в Інтернеті, зокрема на сайті “Інтернет-репортер” з’явилися факсиміле платіжок фірм, що належать російському бізнесмену Борису Березовському із переказами із рахунку британського банку на рахунки двох латвійських банків. У графі “підстави для перерахування” один раз значиться “надання консультаційних послуг”, другий – “Інвестиції в Україну”, а в інших лише поставлено номери договорів. У цей же день Леонід Кравчук зателефонував Борису Березовському у Лондон і попросив його прокоментувати факт розміщення в Інтернеті платіжних документів його компаній.

У телефонній розмові з кореспондентом “Голосу України” Олександрою Кучерявою сам Борис Березовський підтвердив факт телефонної розмови із Леонідом Кравчуком та повідомив, що розміщені в Інтернеті платіжки належать його компаніям, але зазначив, що він не коментував суть цих перерахувань і наголосив: “Я жодного разу не сказав, що це платежі на користь Ющенка, або його людей”. [37]

У цій історії звертає на себе увагу такий незаперечний факт – Леонід Макарович Кравчук телефонував Б.Березовському в Лондон у той самий день, коли в Інтернеті з’явилися фінансові платіжки, тобто колишній Президент України на них зреагував миттєво – швидше за всюдисущих журналістів. Звідси виникає запитання: “Хто його до цього напоумив?” Тут ясно одне – авторитет Л.Кравчука було використано для того, аби надати якомога гучнішого резонансу новому скандалу. А хто у ньому у дні після відставки уряду Тимошенко був зацікавлений? Цілком зрозуміло, що підозра передовсім падає на найближче оточення Ю.Тимошенко. До речі, автору цих рядків, абсолютно невідомо, щоб чільники ВО “Батьківщина” заперечили свою причетність, або хоча б відмежувалися від цього скандалу. Адже підозри є небезпідставними – платіжки в Інтернеті з’явилися відразу ж після прибуття з Ізраїлю заступника Юлії Тимошенко по партії “Батьківщина” та одночасно і радника Прем’єр-міністра України, очевидно із делікатних питань, Михайла Бродського. Як встановила журналіст Олександра Кучерява, саме в Ізраїлі 10 і 11 вересня М.Бродський зустрічався із Березовським. Факт цієї зустрічі підтвердив і Борис Абрамович: “Ця зустріч справді була в Ізраїлі, в Тель-Авіві. І Бродський мені просто розповідав про ту ситуацію, що склалася. Я до цього Бродського ніколи не бачив. Це вперше його зустрів. І він мені просто розповідав про той конфлікт, що там в Україні відбувся і про ті проблеми, що перед усіма постали у зв’язку із цим конфліктом”. [38] Отже, предметом згаданих перемовин М.Бродського і Б.Березовського були українські події після відставки уряду Ю.Тимошенко.