Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

Ще одна проблема у викладі О.Турчинова звучала так: “Дуже серйозна небезпечна для України – це руйнація авторитету нашої держави. Це дестабілізація ситуації в Україні. Тут можна навести всім відомі приклади, такі як невмотивована відставка уряду Тимошенко, яка привела до реальної дестабілізації політичної ситуації” [28].

А хто цю ситуацію дестабілізував? Хто проводив нічне збіговисько у лісі? Хто планував імпічмент, дострокові президентські вибори, другий етап Помаранчевої революції, новий Майдан? Хто зрештою влаштував гострий конфлікт у Нікополі, хто організував скандальні і бездоказові заяви панів Бродського, Зінченка і Томенка?

Але верхом глуму над здоровим глуздом та зухвалою нахабністю все таки були такі слова О.Турчинова: “Для мене не зрозуміло, чому досі Порошенку не пред’явлено звинувачення?” [29] На кого розрахована така сентенція? На тьотю Мотю з хутора Мозамбік? Мене, наприклад, дивує інше: чому, у такому випадку, голова СБУ Олександр Валентинович Турчинов сам не порушив кримінальну справу і не пред’явив звинувачення, або хоча б провів слідчі дії і передав матеріали у Генпрокуратуру? Чому ж проявляв бездіяльність? А зрештою запитання самого О.Турчинова є незаперечним свідченням рівня його професійної придатності. Це одне. І друге. Навіть на час проведення прес-конференції 15 вересня 2005 року О.Турчинов все ще не був позбавлений важелів впливу і замість висловлювати здивування мав можливість пред’явити ці ж самі “звинувачення” через свого вірного і, як він стверджує, “чесного бойового офіцера”, першого заступника голови СБУ Анатолія Кожемякіна. Але генерал-лейтенант А.Кожемякін у цей час мав зовсім інший клопіт. Із достовірних джерел автору цих рядків стало відомо, що А.Кожемякін в останній день своєї роботи на високій державній посаді дав команду знищити матеріали справи щодо злочинної діяльності, зокрема, у газовій сфері, яку СБУ вело впродовж багатьох років, у тому числі ті, що стосуються так часто згадуваних О.Турчиновим “Росукренерго” та особи Семена Могилевича.

Документи почали нищити вранці, а наприкінці дня вийшов указ Президента про увільнення першого заступника голови СБУ генерал-лейтенанта А.Кожемякіна з посади. Коли нове керівництво дізналося про скоєне, за цим фактом порушили кримінальну справу.

Вже після проведення у Києві презентації моєї книги “Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ” мене запросили взяти участь у програмі “Свобода слова”, яку веде відомий тележурналіст Савік Шустер на каналі ICTV. 3 лютого 2006 року передача була присвячена темі “Скільки чесних людей потрапить до Верховної Ради України?” Від Блоку Юлії Тимошенко на передачу прийшли Олександр Турчинов і Анатолій Кожемякін. Аби переконатись у достовірності інформації щодо знищення в СБУ важливих документів про криміналітет, я дав екс-голові спецслужби запитання. Цитую за стенограмою: “Шановний Олександре Валентиновичу, я б міг вам дати дуже багато запитань щодо списку, але я вам задам одне запитання, яке стосується вашої роботи як голови СБУ. Чи відомо вам про те, що в даний час в СБУ розслідується кримінальна справа за фактом знищення вашим заступником паном Кожемякіним, який сидить зараз у цій студії, матеріалів справи щодо організованого злочинного угруповання, членом якого був відомий вам Семен Могилевич. Матеріали цієї справи були знищені в останній день роботи Кожемякіна на посаді. Користуючись тим, що і ви тут присутні, і пан Кожемякін, я б хотів почути відповідь на це запитання, адже Кожемякін зараз балотується по списку БЮТ під 25 номером. Прошу дати пояснення всьому залу щодо цієї справи.” [30] Далі ведучий Савік Шустер запропонував дати відповідь О.Турчинову: “Пожалуйста”. Я подивився на Олександра Валентиновича. Його обличчя було розгубленим, він щось напружено думав і не відповідав. У цей момент на допомогу шефу прийшов А.Кожемякін, чоло якого враз спітніло.