Спомини запорожця
- Автор: Авраменко Никифор
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 966-8201-27-2
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Спомини запорожця». Краткое содержание книги:
Публікується вперше за матеріалами з сімейного архіву сім'ї Авраменків у Познані. Текст подається в оригінальному написанні. Для більш зручного прочитання частково адаптовано до сучасної орфографію та пунктуацію.
Ще не надійшла пора на зацікавлення цими справами. Вернув книжку трохи засоромлений і дивився на брата питаючими очима.
"Немає чого соромиться, а каждій молодій людині цю книжку треба прочитать. Тут тільки правда, наука та остереження перед нещастями. Чи щось знаєш про ці справи? Цікавився?"
"Дещо чув, дещо знаю з оповідань старших хлопців, щось догадувався. А тепер довідався про такі речі, що не хочеться і дивитись на дівчат! Страшно".
"Прийде час — будеш дивиться з великою охотою і зацікавленням. Знай одне найважніше: сім'ю будеш мати раніше чи пізніше. Стережи себе для будущого потомства, його будеш мати. Уникай спокус чи підмовлювання легкомислячих приятелів. Уникай і пригод, які звуться любовними, а не обов'язуючими, й борони тебе Боже таких, за які платиться грішми. За такі пригоди платиться здоров'ям, каліцтвом, а навіть і життям. Не треба шукать заспокоєння натуральної потреби. На все прийде час. Заведеш сім'ю, коли спіткаєш в дівчині, що тобі сподобається: взаємність, здоров'я, а що найважніше, — ЛЮДИНУ в повнім розумінні цього слова. Ще поважно про це не час думать, а готовиться треба. До того часу бережи себе, як ця добра, корисна для людей книга учить.
Підкреслюю: в дружині шукай людину і приятеля. Це нелегко! Не каждому дається. Ще одна увага важна: людина є істота слаба. Треба деколи буть поблажливим на людську слабість, в тім буде твоя міць. Мова про найближчого, зрозумів?" — Не зовсім, та постараюсь зрозуміть!" — "Це справа пізніша. Чув, що таке ревність?" — "Чув і читав". — "Це почуття тоже натуральне, та воно понижує свою власну вартість. Боротись з тим нелегко, але треба! Нехай все, що говоримо, буде тобі в пам'яті. Шикуйся, брате, в дорогу, справа твоєї праці залагожена, працюватимеш в добрім місті, під поважною порядною рукою. За вісім днів, од першого вересня! Приготов папір: сьогодні вишлемо одповідне прохання та поїдемо до Олександрівська шить тобі порядну одежу, купимо все, що треба. Мусиш бути убраним порядно та скромно".
За три дні пошилось гарне темно-коричневе убрання, куплено черевики, сорочки та краватки, валізи, кашкет. До валіз мама клала білизну, багато припасу з домашнього тіста, сала, шинки, ковбас.
Виряджали на самодільне життя урочисто і небідно. На 3–4 місяці дістав грошенят. Тоді Люба з сім'єю жили в близькій Хортиці. Полікарп працював на добрій посаді в кредитовім банку. В день, коли я їхав, зібралися всі. Андрій дав прочитать голосно три вірші: "Наука", "Козачий кістяк" та "До дуба". Я їх знав і тепер охоче прочитав.
"Цим керуйся завше. Будь в праці і житті чесним з собою. Не виривайся і не відмовляйся. Пам'ятай про науку: то, як прочитав, могутня сила, міцніша од шаблі та рушниці! Що чув од дядька Василя, хотя ж має своє значення, та не найважніше.
Тепер часи інші, прийдуть ще важніші. З дядькової науки пам'ятай про честь та службу ближнім до смерті!"
Поплакали мати з Любою, похлюпала Галя. Під'їхав поштовий віз — прийняв на колінах благословення од матері. Розцілувався з усіма — і в дорогу!
Працюю в Казенній палаті в Дніпропетровську. Це поважна інституція, відаюча справами скарбовими в губернії. Завідуючий в ранзі генерала, котрому представився, коротко і сухо приділив до відділу доходів та розходів, а начальник відділу, добродушний, 50-літній, повнолиций, високого рангу, посадив до писання розрахункових денних обрахунків під руку столоначальника.
Мешкання знайшли знайомі приятелі брата, приїхалось на готове. Покій світлий, люди привітні, вигідне умеблювання, в добрім місті, недалеко палати.
Праця була спокійна, оточення і колежанство зичливе. Більшість з них мало освіту на рівні семилітки, були й такі, що не мали і того, — ці не могли вислужить рангу, тримались для доброго почерку та довголітньої практики.
Я з малою матурою був "чимось".
Багато помогли уроки бухгалтерії. Легко давались всякі вказівки моїх старших зверхників, писав гарно, скоро і чисто. Клопоту начальство зі мною не мало. В короткім часі доручено самодільне провадження журналу денних доходів у всіх складових інституціях губернії. Плату визначено скромну, та на життя цілком вистачало.
Тютюну не палив. Горілки не знав досить довго. Вимагання мав невеликі. На кіно, театр, цирк, на човен до їзди по Дніпрові мав.
Місто було велике, будоване планово в кінці XVIII і на початку XIX віків: вулиці широкі, прямі, багато скверів, квітників. Великі, з смаком будовані будинки адміністраційні, великі, багаті магазини, кілька церков і костелів в стилі візантійськім чи ренесансу. Немало розкішних двірців-палаців — власність багатих поміщиків, промисловців, купців. На Дніпрі — порт для пароплавів, курсуючих до Києва і далі. Вокзал на 1-й Єкатерининській залізниці, котра, ідучи безпосередньо до Києва та на Дон, давала можливість подорожі через сполучення на Одесу, Кавказ, Крим, Москву.