Сміх. Біологія, психіка, культура
- Автор: Смаджа Ерік
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-80-9
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Сміх. Біологія, психіка, культура». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів.
• Сукупність цих операцій «плаває» у позитивному, сприятливому настрої.
Б. Мозкове сміхотворення. — Отже, комічне перетворення виробляє сміховий мозковий стимул, пов’язаний з афектом задоволення, який дозволяє виконати подвійну програму: програму зв’язку «сміхове задоволення — сміх» і програму моторного патерна сміху. Зазначимо, що виконання останньої може реалізуватися лише за наявності сприятливих і незаборонних соціокультурних умов. За заборонних обставин відбулася б повна або часткова затримка виконання програми: невдалий або частковий сміх повна або часткова міміка обличчя. Крім того, ця подвійна програма передбачає постійну взаємодію між кортикальними, лобовими і скроневими структурами та лімбічною системою (зокрема, аммонів ріг, гіпокамп, поясна кора, септа).
Отож розглянемо мозкову фазу виконання моторної програми сміху:
• лобова кора з її передфронтальними долями є подвійною структурою контролю та програмування (структурою моторного патерна сміху і структурою зв’язку смішне–сміх);
• гіпоталамічна ділянка становить водночас основне місце інтеграції різних кортико-підкортикальних і бульбарних даних і синхронізації різних ефекторів, а саме мозкового стовбура. Отримуючи кортикальну програму, він організує її виконання іншими структурами;
• мозковий стовбур за наявності гіпотетичного «пейсмекера» (згідно з працями Ашкеназі), розміщений в ретикулярній формації, викликає і координує синергічну дію різних рухових складників сміху, що реалізуються на основі численних полісинаптичних зв’язків між усіма моторними ядрами задіяних черепних пар, включаючи V, VII, IX, X, XI, XII;
• серед задіяних нервових шляхів особливо зазначимо шляхи добровільної моторики — пірамідальні, екстрапірамідальні та мозочкові;
• на рівні нейрохімії вивчення, з одного боку, наркотичного сміху, а з другого — дослідів з хімії задоволення спонукають нас думати, що катехоламінергічні системи (дофамін і норадреналін) щільно залучені до сміху.
В. Моторне і голосове здійснення сміху. — Має кілька скоординованих і синергетичних дій, що творять міміку обличчя та синхронні вокалізації.
a) Лицева м’язова активність. — Основними активними м’язами обличчя є:
• великий виличний м’яз;
• щічний м’яз;
• м’яз сміху;
• м’яз, що розширює ніздрі;
• нижній круговий м’яз вік (зокрема претарзальна частина).
б) Дихальна активність (за працями М. Лекока, Фрая та Гейдера). — Сміх здійснюється у момент видиху. Міжреберні м’язи використовуються більше, ніж у звичному диханні, щоб глибше задіяти грудну клітину. Діафрагма підштовхується догори сильним скороченням м’язів живота, тиснучи на черевну порожнину.
Згідно з Фраєм і Гейдером[49], сміх розпочинається з видихання великої амплітуди, після чого йде пауза, потім сміх підтримується короткими уривчастими вдихами-видихами (мікроцикли), які сприяють повнішому звільненню легень від резервного повітря. Сміх завершується глибоким вдихом, за яким іде пауза.
в) Фаринголарингіальна активність (згідно з працями М. Лекока[50]). — Під час сміху голосові зв’язки здійснюють швидкі рухи синхронного відведення-приведення м’язів (абдукція-аддукція) діафрагмальної моторики. Горло і горлянка також пожвавлюються рухами, які є вертикальними, передзадніми, ритмізованими вокалізаціями, і синхронною велярною артикуляцією, що складається зі швидких і уривчастих рухів м’якого піднебіння і піднебінно-горлової дужки. Під час кожного вдихання відкривається носоглотка.
2. Супровідні та наслідкові явища, м’язові та нейровегетативні. — Паралельно з м’язовою активністю, властивою сміхові, відбувається розслаблення таких незадіяних м’язових територій:
• голова, яка може втратити підтримку вертикальної позиції для балансування або закидатися назад;
• руки, які можуть розтискатися;
• ноги, які послаблюються, змушуючи того, хто сміється, сісти.
Загальне послаблення може також переходити на сфінктер. Сміхом стимулюється автономна нервова система: супровідні нейровегетативні явища (розширення судин обличчя, стимуляція слізної секреції, підвищення частоти серцебиття — відповідна активізація симпатичної системи). Потім іде «тривала» стимуляція парасимпатичної системи, що приводить до зниження ритму серцебиття, артеріального напруження, розширення бронхів зі збільшенням вентиляції легень, розслаблення м’язів, підвищення моторики і кишкової перистальтики, більшого виділення слини та секреції травних соків. Також сміх дозволяє звільнити мозкові ендорфіни, зменшуючи шкідливі (болісні) відчуття.
49
W. F. Fry, C. Hader, The respiratory components of mirthful laughter, Journal of Biological Psychology, 13, 1977, p. 39-50.
50
M. Lecoq, op. cit., chap. II.