Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки
- Автор: Васильченко В’ячеслав
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: ПВД «Твердиня»
- ISBN: 978-617-517- І25-7
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки». Краткое содержание книги:
— А я от зараз тобі допоможу, — здоровило почав повільно нахилятися.
— Гадаю, впораюся сам, — відповів Богдан з інтонаціями безневинно вбитого. — Тим більше, тут її точно немає. Напевно, треба шукати в іншому місці. — Рука самохіть вибрала перший-ліпший напрямок «куди-небудь» і махнула.
— Упевнений, що впораєшся сам? — твердо поцікавився здоровань, не вперше, напевно, усвідомлюючи, що богом бути легко. У всякому разі, йому й не дуже довго.
— Робота нескладна, — по-ідіотськи посміхнувся, але зараз на кону стояло все-таки щось більше, ніж реноме в очах охоронця.
— Ну, тоді вали, — батьківським тоном порадив здоровило й додав: — Тільки в темпі. У темпі! — Гумовий кийок укотре поринув у привітні обійми долоні — стартовий сигнал для негайного зникнення.
Богдан показав, що глибоко розуміє мову співбесідника, уже через три десятих секунди крокуючи в обраному напрямку. Раніше й не здогадувався, що поспішати просто «куди-небудь» так приємно. Одразу відкривався глибинний зміст чогось там про крила. Прийшло розуміння: всі метафори справді виростають із життя, а ситуації, що їх породили, пережиті авторами реально.
І тільки через кількасот метрів, ставши непомітним атомом міста, подумки почав скандувати: АА 0009 СТ. АА 0009 СТ. АА 0009 СТ… Нехитра комбінація знаків — найцінніший трофей за сьогодні. З цим можна привітати. Цілеспрямоване перелопачування порожньої породи неодмінно приводить до самородків.
Набрав мобільний Бондаренка. Той коротко відповів:
— Я.
— Сергійчику, пробий, будь ласка, кому належить сіра «Інсигнія», держномер АА 0009 СТ.
— А чим це вона тобі так прилипла до душі? — здивувався головред. — Яка-небудь блонда «підрізала», і ти вирішив послати букет троянд? Із записочкою, мабуть, і номером телефону?
— Майже вгадав. А як там наше мастило?
— Поки нічого. Чекаємо. До першої зорі. Сам розумієш, квапити хлопців — шкодити справі. Не в наших інтересах. Усе мусить бути делікатно. Коли зроблять — повідомлять, а я відразу й віддзвонюсь.
— Прийняв.
Годинник на телефоні без особливого натхнення мукнув: тринадцята п’ятдесят чотири. Все йде за планом.
«Як уже згадувалося, образ вовкулаки являє собою класичний зразок перевертництва. У ньому знайшла втілення найвища форма зміни зовнішнього вигляду. Вовкулаки — це дворушники, істоти, котрі ведуть подвійне існування, оскільки можуть бути то вовком, то людиною. Архаїчна людина вірила, що вовкулака має два серця (людське й вовче), дві душі (людську й демонічну). Загалом же, число „два“, як відомо, вважається „нечистим“, бісівським. За слов'янськими віруваннями, вовкулака може з'їдати сонце або місяць, що призводить до затемнення. Виразна ознака вовкулаки — вовча шкура.
Він може ревіти вовком.
Вовкулаки поділяються на вроджених і зачарованих (обернених). Перші з'являються як покарання для батьків, котрі не утримуються від статевих зв'язків перед святами й постами або працюють у свято. Також вовкулака може народитися в матері, яка під час вагітності побачить вовка або з'їсть м'ясо тварини, роздертої ним…»
8
До вулиці Саксаганського, де мешкає Надія Довгань, найзручніше добиратися від метро Льва Толстого. Пішки. У київському рейтингу транспортної надійності цей вид посідає перше місце. Трошки поступаються йому килим-літак, помело й гуси-лебеді. П’яте місце впевнено займає метрополітен.
Будинок № 9 — старий. Явно з тих, купецького розмаху. Вони доречно прислужилися купцям нового часу. Ті з небаченою завзятістю почали викуповувати просторі квартири з високими стелями, перебудовуючи на свій смак, фаршируючи дорогими меблями й зручною побутовою технікою.
Консьєржці — гостролицій бабусі з поглядом оперативника КДБ, що засидівся на капітанській посаді, — вистачило журналістського посвідчення, номера квартири й ПІБ хазяйки, щоб вона дозволила продовжити шлях. Тут усе по-справжньому. І кордон — на надійному замку.