Паперові солдати

— Без інтриги не нудно?

— Просто ми — найкращі.

Репортер зіщулився, як усі вони роблять перед тим, як сказати капость.

— А ви не боїтеся невдачі, як торік?

— Ви про що? — брови Діснея злетіли вгору. — Торік переміг наш «Старий млин».

— Я про «Білосніжку». Стільки було шуму, але в результаті жодної нагороди і лише одна номінація за музику.

Дісней був готовий до відповіді. Ще б пак — весь рік тільки про це й розпитували.

— Я гадаю, академіки просто розгубилися. Повнометражний мультфільм — з ким йому змагатися? З художніми фільмами чи з короткими мультиками? І як відзначити гру акторів?

— Ходять чутки, що вам довелося заставити будинок, щоб зняти цей фільм?

— Хочете нажитися на перепродажу? — засміявся Дісней. — Я вже відкупив його. Фільм мав чудові збори і зараз поїхав до Європи. А щодо нагород — то я вам скажу, новаторам завжди непросто. От у майбутньому, коли зніматимуть багато повнометражних мультфільмів...

— Ви гадаєте, так буде?

— Ну, принаймні ми збираємося це робити.

— А що у планах?

— Піноккіо, італійська казка про дерев’яного хлопця з довгим носом, який дуже любив брехати. Як і ви, репортери.

Задоволений вдалим дотепом Дісней пішов до свого місця в залі.

Одинадцята церемонія «Оскара» розпочинала друге десятиліття премії, тому організатори не поскупилися на новації. Уперше за приз змагався іноземний фільм, який привезли з Парижа. «Правила гри» Жана Ренуара зчинили фурор у пресі — ще б пак, з-за океану замахнулися на американську монополію у кіновиробництві. Крім того організатори вперше вирішили обійтися без постійного ведучого, кожну номінацію оголошувала нова пара акторів.

— Почесним призом Кіноакадемії на знак визнання патріотичних заслуг у виробництві історичних короткометражних фільмів, що представляють видатні епізоди боротьби американського народу за свободу нагороджується Гаррі Моріс Ворнер!

Найстарший з чотирьох братів Ворнерів із широкою усмішкою попрямував до сцени.

— І, до речі, ніякий він не Гаррі Моріс, а Герш Мойзес, — одразу прокоментував хтось за плечима Діснеїв. — Моя бабуся з того ж самого польського села, що і його батьки.

У Голлівуді любили пліткувати.

— А зараз дозвольте вручити ще один почесний приз Кіноакадемії. За створення «Білосніжки та семи гномів», визнаною видатною кіноінновацією, яка зачарувала мільйони і стала піонером великого нового розважального терену для мультиплікації, нагороджується Волт Дісней!

Сусіди, як і годиться, заозиралися на родину переможців. Брат Рой поплескав Волта по плечу:

— Непогано вечір починається!

— Щось вони ранувато сьогодні, — бурмотів той, просуваючись до сцени.

Але швидко повернув посмішку на вуста, як і годилося переможцеві. Лампи світили в очі, зала аплодувала. Дісней прийняв традиційні привітання від ведучих, обернувся і побачив, як на сцену одна за одною виходять дівчата з призами. Багато дівчат.

— Отже, наш переможець отримує традиційну фігурку «Оскара», а також...

Зал засміявся і вибухнув оплесками. Дісней обернувся і закляк. Бо поруч із великою статуеткою один за одним з’явилися сім маленьких «Оскарів» — по одному на кожного гнома.

Бенкет з приводу нагородження «Білосніжки» був бучним — ще б пак, відхопити одразу вісім «Оскарів» за один фільм! Винуватці торжества стояли на окремому подіумі — один великий і сім маленьких, щоб кожен причетний міг сфотографуватися поруч, а причетними були всі: і художники з помічниками, і звуковики, і цех фарби та чорнила, і моделі, і навіть фінансові консультанти, які привели на свято дружин, щоб у їхніх очах виглядати іще впливовішими.

Усміхнений та осяйний Волт Дісней царював над усіма і приймав заслужені вітання.

— Білле, — Арт Беббіт нахилився до вуха свого друга. — Здається, бос вважає, що це його перемога.

— А хіба ні? — здивувався Титла. — Він бос.

— А ти? А я? — голос Арта забринів обуренням. — Академіки дали вісім фігурок і цим прозоро натякнули, що переможців багато. Як мінімум, це художники.

Білл дещо розгубився від таких слів і поглянув на Адрієн, яка супроводжувала його на святі, незважаючи на помітне вже черевце, що невдовзі обіцяло збільшення кількості Титл.

— Я робив свою роботу, — сказав Білл дещо невпевнено. — І отримував за неї гроші.

— До речі, щодо грошей, — підхопив Беббіт. — Чув, що «Білосніжку» дивляться в Європі?

— Так.

— А виплати за неї отримуєш?

Титла засміявся і погладив дружину по плечу.

— То ти про це! Знаєш, мені грошей не бракує.

— Я не про гроші, а про принцип. Ти коли востаннє перечитував свій контракт?

— Навіщо? — здивовано розвів руками Білл.

Беббіт переможно звів вгору свого великого носа.

— Так от, за контрактом ми отримуємо гроші тільки з продажів у Америці. А з Європи — тільки містер Дісней.

— Бо він бос, — заперечив Білл.

— Бо на студії немає профспілок, які б захищали наші права, — якщо Беббіт починав сперечатися, зупинити його було неможливо.

— Арте, зачекай, — поспішила на допомогу чоловікові Адрієн. — Наскільки я знаю, для того, щоб зняти «Білосніжку» містер Дісней заклав власний будинок. А що було б, якби фільм провалився?