Новітнє вчення про тлумачення правових актів

Отже, поділ прав на громадянські і політичні, з одного боку, та соціальні, економічні та культурні, — з іншого, треба враховувати при тлумаченні Конституції. Небажання провести чітке розмежування між громадянськими і політичними правами, з одного боку, та соціальними, економічними і культурними права, — з іншого боку, йде від радянської традиції. Згадаємо, як у відповідь на обвинувачення Радянського Союзу у порушенні громадянських і політичних прав людини радянська пропаганда висувала зустрічні обвинувачення у порушенні «імперіалістичними державами» права на працю, на соціальне забезпечення, на безпечне для життя і здоров’я довкілля тощо.

У такий спосіб змішувались питання неприпустимості авторитарного і навіть деспотичного суспільного устрою, узурпації державної влади, які в кінцевому рахунку ведуть до деградації суспільства, з питаннями, вирішення яких потребує підчас значних матеріальних ресурсів. Світовий досвід показав, що починати треба з демократичного устрою суспільства на правових засадах, який у довгостроковій перспективі здатний забезпечити вирішення соціальних, економічних і культурних проблем, а не з забезпечення державою мінімального рівня матеріального забезпечення та консервації авторитарних політичних режимів.

15. Накопичена певна практика тлумачення і застосування положення ст. 1 Конституції, яким Україна визнається соціальною державою. Є непоодинокі рішення Конституційного Суду, якими визнавались неконституційними положення законів, що суперечать положенню ст. 1 Конституції України про соціальний характер держави. Зокрема, йдеться про рішення Конституційного Суду від 9 липня 2007 р. у справі про соціальні гарантії громадян[454]. Цим рішенням були визнані неконституційними численні положення Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була призупинена дія законів, що встановлюють пільги для окремих категорій громадян, зверталась увага на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції при підготовці, прийнятті та введенні в дію законів про Державний бюджет України, а також визнається преюдиціальне значення цього рішення для судів, які будуть розглядати відповідні позови. Це рішення викликає такі зауваження.