Легенда про безголового

— Нє, — писнуло дiвча. — Є фiрмовий коктейль «Павук»: томатний сiк, горiлка, коньяк i текiла.

— Ну, це для справжньої людини-павука, — погодилася я. — Мабуть, не ризикуватиму. Ось тут у вас закуска «Фантазiя». Що це таке?

— Закуска «Фантазiя», — пояснила офiцiантка. — Ну, таке, досить ситне, коротше. Вона йде двiстi п'ятдесят грамiв.

— Хай буде, — милостиво погодилася я. — Ну i, мабуть, бутерброди з ковбасою та сиром. Будеш? — пiдняла очi на Жихаря.

— Сонце, менi пиво темне i сто водки. Тiльки спочатку сто водки, потiм — пиво, — зробив замовлення Стас i махнув рукою: все, мовляв, вiльна.

Дiвчина подрiботiла через зал за барну стiйку, де, очевидно, мiстилася кухня, а Жихар так само пiдвiвся, пiшов за нею, наблизився до стiйки i про щось коротко переговорив з Людиною-павуком, пiсля чого повернувся назад i потер руки.

— Значить, ситуйовина така. Мiсто в нас, як бачиш, невеличке. Стороннi на виду. Особливо тi стороннi, котрi користуються послугами мiсцевих проституток. Яких тут, сама розумiєш, теж не так багато. Любительок трошки бiльше, тiльки вони працюють пiд настрiй.

— Що це означає?

— Приїхав, наприклад, сюди у своїх справах багатий дядя. Друзi органiзують йому тут сауну i, вiдповiдно, домовляються з такими дiвчатками. Тобто, розумiєш, вони аби з ким не пiдуть, перебирають клiєнтами i беруть, вiдповiдно, трохи бiльше, нiж професiоналки з траси. У свою чергу, професiоналки працюють за чiткою таксою i цiни одна в одної не перебивають. Частина повiй регулярно тусується тут, у «Павуку». Тепер нiкого з них нема, пiдтягнуться ближче до десятої чи одинадцятої. Серед мiсцевих завсiдникiв у них є постiйна клiєнтура, а нашi таксисти знають, де можна їх знайти: як не в «Павуку», то в «Пiратi» бiля автостанцiї. Там траса поруч, мiсце так само людне, але ризику бiльше. Тут усе ж таки не прохiдний двiр.

Поки вiн робив менi короткий екскурс мiсцевого «дна», принесли горiлку й пиво. Стас перехилив стопку, зробив спраглий ковток з бокала, витер губи тильним боком долонi.

— О, нормально! Так, значить, це я до того, що дiвчатка одна в одної на виду. I коли раптом одна, обслуживши клiєнта, починає витрачати незвичну для неї кiлькiсть бабла, iншi такi речi помiчають. Дiвчатка пiшли, сказали, кому треба, а все — з чистих заздрощiв! Жаба задавила, розумiєш? Ну, дiвчисько притисли до стiнки, вона й призналася, за що клiєнт вiдчахнув їй пристойну копiйку.

— Ти зараз говориш про Сизого?

— Ну так! Вирахувати, кого саме вiн водив до себе в номер, виявилося, як два пальця обмакнути! — Стас знову ковтнув пива. — Ось, до речi, i вона.

У супроводi Людини-павука до нашого столика пiдiйшла непоказна дiвчина. Звичайна зовнiшнiсть, звичайна фiгура, простенька, без фантазiй, зачiска. Нiчого в нiй такого особливого. Справжню повiю я бачила ось так близько вперше в життi, до цього часу уявляла їх тiльки такими, як по телевiзору в рiзних фiльмах. Тому зовнiшнiй вигляд i зовнiшнi данi подiльської проститутки, чесно кажучи, не вiдповiдали кiношним стандартам.