Спостерігаючи за англійцями

Також всім зрозуміло, що переможців у грі немає. Ніхто ніколи не капітулює і не пристане на бік опонента. Учасники суперечки можуть просто знудитися або втомитися, змінити тему розмови або ж співчутливо кивнути в знак безпросвітної глупоти опонента.

Гра «Моє краще за твоє» — виключно чоловіча забава. Жінки не розуміють правила і час до часу псують гру намаганнями внести елемент здорового глузду. Також вони швидко починають нудьгувати від передбачуваності ритуалу і навіть можуть зробити несусвітню дурницю — запитати опонентів, чи не можуть вони просто погодитися або не погодитись один з одним. Такі втручання переважно ігнорують. Роздражненим жінкам не втямки, що в цих суперечках нема мови про раціональне вирішення питання, та й ніхто насправді не прагне нічого вирішувати. У цих дебатах більше спільного зі скандуванням футбольних фанатів: ніхто з фанів не сподівається, що противники погодяться з їхніми гаслами. (Не подумайте, що фатичне спілкування англійок — це «сама доброта». Запал до змагань у них явно не такий нестримний, як у чоловіків. Однак, я маю записи жіночих фатичних розмов, — переважно це молодь з різних соціальних прошарків, — які всуціль нашпиговані іронічними образами, а учасниці шанобливо звертаються одна до одної «сучка» та «курва».)

Приклади фатичних розмов — компліментообміну та «Моє краще за твоє» — спершу виглядають абсолютно різними і, мабуть, таки справді відображають глибинні відмінності між чоловіками та жінками. Розмежування за принципом конкуренція / співпраця стало темою зацікавлення не одного соціолінгвістичного дослідження. Та навіть не посилаючись на найновіші дослідження з «гендерних мовних» теорій, не залишається сумнівів, що чоловіки у фатичному спілкуванні більш схильні конкурувати один з одним, а жінки натомість вдаються до тактики співпраці та «допасовування».