Крига. Частини ІII–ІV

Порт і місто утримували люди такого собі Фашуйкінa, котрий, як ми почули, був колись унтер-офицером між наглядачами каторжних рот, яких посилали сюди на вирубку тайги понад Лєною. Після Останнього Сяйва він якимось чином зібрав до одного гурту охоронців з в’язнями й бродягами, разом вони утворили силу, що взяла під контроль увесь річковий сплав. Однак, те саме безголів’я і беззаконня, яке дозволило їм цю самочинність, зумовило, що в російській Азії майже цілком припинилася будь-яка торгівля, і Фашуйкін, замість легко й безтурботно збивати тут багатства, мусив важко трудитися, щоб узагалі утримувати місто під своєю владою і захищати й годувати людей. Ми прийшли туди через два дні після проходження отого паломництва сектантів, за якими слідував Ян. Трапилися криваві сутички, мартинівці хотіли дістатися до міських та річкових складів; добровольча міліція Фашуйкінa вчинила їм опір, вони стріляли одні в одних через річку, вели вогонь із вікон будинків. Частина із них згоріли. Фашуйкін, дебелий здоровань у військовому кашкеті й із нагаєм, ходив вулицями зі своїми прибічними бродягами, в усе встромляв носа, покрикував на озброєних, підганяв тих, хто збирав тіла убитих, нахилявся до баб із дітьми, які щомиті із жалісними проханнями заступали йому дорогу; врешті вони цілували йому руку й, схлипуючи, давали відтягти себе вбік похмурим розбишакам, попри все втішені. Ми стали свідками такої сцени на набережній. Поглянь уважно, сказав я Янові, так народжуються Злучені Держави Сибіру. Він дивно поглянув на мене і вказав на контору при крамниці (неспалену). Я примружив око. Там висів плакат, здалеку досить схожий на антияпонські плакати часів війни. Я підійшов. Хтось відірвав нижню частину, куля прошила напис угорі, — проте найважливіше зосталося. Це була відозва до Народу Сибіру, в стилі газетних оповідок у малюнках, виголошувана поставним лісорубом з не надто слов’янською зовнішністю. Дроворуб на плакаті оголошував, що ці землі та їхні багатства перебувають тепер у володінні не Императора Всероссийского, а народу Сибіру, — адже 17 жовтня 1929 року в Томську було створено Соединенные Штаты Сибири, які віддають сибірякам демократичну над ними самими владу. Томську Відозву підписали різні політичні комітети, в тому числі Нові Народники й эсеры-вешатели Савінкова, проте першим у списку було Всеобщее Областничество, яке представляв П. Д. Поченґло. Нижче, під лівою рукою дроворуба, тягнулася промова про плановану діяльність Тимчасового Уряду ЗДС: цього уривка бракувало. Я запитав Яна, чи чув він щось про той уряд. Хто його канцлер? Чи не який поляк, бува? Ян, проте, не надто серйозно ставився до цього проекту. То салонні забави панів-політиканів, буркнув він, придивляючись до трупів, які виловлювали з річки плотарі-инородцы. Хочеться ж їм узагалі таку пропаґанду по всій країні розсилати — скільки тутешніх людей уміють читати, га? Потім він вирушив до південних могил, шукаючи свою жінку й ребенка.