Українець і Москвин: дві протилежності

Є. Петрушевич мав 60000–ну здисципліновану, слухняну йому армію. С. Петлюра мав половину цього числа, а з того найліпшою, здисциплінованою частиною був корпус В. Оскілка. Є. Петрушевич, В. Оскілко, вище старшинство, Національно–Державний Союз — усі бачили, що соціялісти ведуть до катастрофи.

Отже, складаючи всі згадані передумови разом, можна сказати, що Армія (вища старшина) могла легко примусити, намовити С. Петлюру зробити те, що пізніше зробив (також, як і С. Петлюра, колишній соціяліст) Б. Муссоліні. Це — не лише усунути соціялістів від влади, але й відібрати від них можливість далі руйнувати, зраджувати, саботувати все те, що вимагали військові і селянські з’їзди ще в 1917 році. С. Петлюра міг призначити напіввійськовий диктаторський уряд із фахівців; міг закрити всі політичні партії, крім одної — справді української партії, справді державницької партії, партії, що складалася із справжніх українських патріотів, які не язиком, а чином УЖЕ довели: Українська Самостійна Держава є справді у них понад усе, навіть понад власне життя. Партії, що називалася Українська Армія.

А вона проголосила була б українському народові, що вона несе йому не соціялізм, а ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СОЦІЯЛІЗМУ, що вона йде не під рожево–блакитним, а під жовто–блакитним прапором. Прапором, на якому є найголовніший колір України — колір збіжжя, колір Матері–Землі, рільничий, селянський колір, жовто–золотий, символ багатства, приватної ВЛАСНОСТИ на землю. Національно–військова диктатура — це був єдино можливий тоді порятунок України.