Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути

І. В. Мічурін наводить також уривок з донесень доктора медицини Ф. П. Сміта, який докладно описав цілющі властивості жень-шеня: «Цей засіб готується з відвару в срібному посуді і його цілюща сила безперечно проявляється, як зміцнююче, збудливе, заспокоююче, приписується цьому засобу за небагатьма винятками майже в кожній хворобі велике благодійне і безпечне діяння. При всякому виді слабості, сперматореї, геморої, постійній нудоті при вагітності, при гарячці, особливо при гарячці епідемічної властивості. В цих випадках китайці вдаються і користуються нижчого розбору частинами жень-шеня і вживають його в дуже невеликих дозах і незважаючи на це при розумному вживанні і в цих випадках жень-шень проявляє своє лікарське діяння»[34].

Цей корінь росте в ущелинах протягом 100—200— 300 років і більше на грунті, який, як припускають деякі автори, є радіоактивним, що, безперечно, повинно відігравати важливу роль у лікувальних властивостях цього кореня. З розповідей добувачів кореня жень-шеня він звичайно росте там, куди не проникає звір, не залітає птах, і навіть не проникають промені сонця. Цікаві роботи по вивченню хімічних і лікувальних властивостей жень-шеня проведені в нашій країні. Особливо за роки Радянської влади показали, що жень-шень має численні різноманітні лікувальні властивості. Тепер створений спеціальний комітет по вивченню цього кореня.

Ми вирішили добути експресним методом жень-шеневий мед, який, згідно з нашими припущеннями, повинен мати більш ефективне діяння на організм людини, ніж окремо мед і жень-шень. До того ж настойка жень-шеня має неприємний гіркий смак, а при додаванні меду цей недолік ліків зникає. В Китаї і Тібеті при нервових захворюваннях медицина рекомендує вживати жень-шень з медом.

Слід відзначити одну цікаву обставину. Ми встановили, що в піддослідній бджолиній сім'ї, яка діставала жень-шеневий нектар, бджолина матка під впливом цього корму почала енергійніше, ніж звичайно, червити, тобто відкладати яйця у стільникові комірки. Інтенсивніше відкладання яєць маткою ставало перешкодою в нашій роботі, бо по-перше, воскові комірки при цьому заповнювалися не медом, а яйцями, і, по-друге — бджоли були зайняті не виготовленням меду, а «будівництвом» нових стільників. У зв'язку з цим ми вийняли матку з вулика піддослідної сім'ї. Тоді піддослідні бджоли-трудівниці кілька днів дуже енергійно переробляли жень-шеневий штучний нектар на мед, очевидно, не помічаючи відсутності у вулику матки (у звичайних же умовах бджоли негайно помічають відсутність матки і починають її шукати). Це спостереження примушує нас припускати, що жень-шень містить якісь речовини гормонального характеру.

Ми одержали жень-шеневий мед, який відразу ж після перероблення жень-шеневого штучного нектару і відкладення його бджолами-трудівницями у стільникові комірки кристалізується. Перевага жень-шеневого меду полягає в тому, що на відміну від усіх інших сортів натурального меду він не липкий, так що його можна зберігати в паперовій тарі.

Маючи приємні смакові властивості і ніжний аромат, шматочок такого меду (його доводиться відламувати) є свого роду восково-медовою жувальною пластинкою.

Виробництво такого меду не становить будь-яких труднощів, а значення його при деяких захворюваннях дуже велике.

Буряково-шипшиновий мед. В серії дослідів, проведених нами, бджолина сім'я діставала штучний нектар, до складу якого входив сік червоних (столових) буряків, настій шипшини і відвар листя вишні. Замість цукру для готування сиропів були використані дешеві відходи харчової промисловості (цукрові змітки, відпрацьована глюкоза і т. д.). Бджоли, ці працьовиті фармацевти природи, дістали від нас півфабрикати, з яких повинні були приготувати новий зразок меду. Одержаний нами сорт меду № 82 має не тільки красивий колір вишні, але також приємний вишневий аромат і смак. Численні дегустатори твердили, що мед № 82 приготовлений бджолами 3 солодкого вишневого соку.

Хвойний мед. Як відомо, хвоя має чудові властивості, будучи цінним вітамінним концентратом. За вмістом вітаміну С хвоя в 10 разів активніша від картоплі і в 4 рази активніша від лимона. Крім того, хвоя містить значні кількості вітамінів А і К. Велика кількість хвойних дерев (сосни, ялини, смереки) і простота готування хвойних настоїв з високим вмістом вітамінів стали передумовою для добування експресним методом хвойного меду.

Для цього ми використали штучний нектар — солодкий настій соснових голок. Добутий мед був янтарного кольору з легким зеленуватим відтінком і відзначався приємним ніжним смаком з ледве вловлюваним смолистим запахом. В результаті використання цього солодкого хвойного настою як корму для бджіл їх розплід збільшився майже в 4 рази порівняно з контрольною бджолиною сім'єю, яка діставала такий же сироп тільки без настою хвої.