Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути

Відомий радянський міколог проф. Л. І. Курсанов говорить: «Складне походження має організм так званого чайного квасу Medusomyces gisevi, який складається з дріжджів типу Torula і оцтовокислих бактерій, близьких до Bact. xylinum. Діяння цього організму на солодкий чай полягає в тому, що дріжджі переробляють його цукор на спирт і СО2, а оцтова бактерія окислює спирт в оцтову кислоту. В результаті виходить кислуватий, трохи газований напій, якому в народній медицині приписуються лікувальні властивості».

Численні спостереження показали, що настій чайного гриба є великим другом нашого здоров'я, бо вживання його регулює діяльність шлунково-кишкового тракту, підвищує захисні властивості організму і добре діє при атеросклерозі, а також при деяких інших захворюваннях. Ці дані народної медицини в наші дні підтверджені лабораторними дослідженнями і клінічними спостереженнями (проф. Якш (Чехословаччина), проф. Г. Зігварт, проф. Г. Ф. Барабанчик, Є. С. Златопольська та ін.).

Проф. Г. А. Шакарян і доц. Л. Т. Данієлова своїми! дослідами довели, що настій чайного гриба має високі бактерицидні властивості, які відзначаються термостабільністю. Навіть кип'ятіння настою чайного гриба протягом години не знижувало його бактерицидних властивостей. Шакарян і Данієлова вважають, що активність настою чайного гриба прямо залежить від вмісту цукру в поживному середовищі — при 10% вмісті цукру активність його вдвоє вища, ніж при 5% вмісті.

Настій чайного гриба дуже корисний дітям, і його можна рекомендувати замість газованої води, квасу, ситро і т. д. Для прикладу вкажемо цікаві спостереження, проведені Є: С. Златопольською в клініці дитячих хвороб лікувального факультету II Медичного інституту імені й. В. Сталіна, де було доведено, що настій чайного гриба є значним лікувальним засобом при лікуванні тяжких виразкових стоматитів у дітей. Під наглядом було 20 дітей у віці 2—3 років, які хворіли на тяжкий виразковий стоматит. Хворим зрошували порожнину рота настоєм чайного гриба і давали напій всередину: дітям від 8 місяців до 1 року — по склянці, а дітям віком понад рік — по 2 склянки на день. Дітям, що мали виразки на слизовій оболонці губ, накладали на уражені ділянки салфетки, змочені настоєм чайного гриба. Вже через 2 дні лікування спостерігалася помітна епітелізація, а через 5 днів наставало повне вилікування.

Враховуючи, що бджолиний мед має чудові харчові і різносторонні лікувально-профілактичні властивості, ми почали додавати його в настій чайного гриба. Наші досліди показали, що найбільш приємним і корисним напоєм є медовий настій гриба, що містить 5% меду, 5% цукру і збагачений вітамінами С і В1.

Вітамінізований медовий настій чайного гриба 7— 8 денного посіву можна розлити в пляшки, старанно закупорити і зберігати в кімнатному холодильнику або підвалі. Цей чудовий напій дає людині не тільки задоволення, а й користь. У Всесоюзному науково-дослідному вітамінному інституті ми разом з кандидатом біологічних наук М. Г. Голишевою вивчили бактерицидні властивості настоїв чайного гриба з різними концентраціями меду і цукру. Дослідження показали, що настій чайного гриба з вмістом 5% меду і 5% цукру має сильніші бактерицидні властивості щодо мікробів кишкової групи, ніж настій того ж гриба, приготовлений з самого цукру (10%). Слід, проте, відзначити, що високі концентрації меду придушують ріст і життєдіяльність чайного гриба.

Нас також цікавила вітамінна активність настою чайного гриба, приготовленого з меду і цукру, порівняно з настоєм, приготовленим тільки з самого цукру. Виявилося, що медовий настій чайного гриба містить вітаміну С в 7 раз більше, ніж цукровий настій цього гриба.