Фарисеї, або Неоголошена війна Україні
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавництво: „Просвіта"
- ISBN: 966-7544-41-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні». Краткое содержание книги:
Безумовно, що нове політичне дослідження зацікавить всіх, кому не байдужа доля України й українців.
Джерело: “Чобіт Д.В., Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. - Броди: Просвіта. - 2006 - 104 с.”
Так відбулася відставка уряду, очолюваного Юлією Тимошенко. Відповідаючи на запитання, чому він прийняв таке рішення, В.Ющенко відзначив, що звинувачення у корупції були “безпідставними, але сильними”, на які він повинен був реагувати: “Я сказав колегам – я піду на відставку ключових осіб, бо ті звинувачення, що прозвучали, піарні, вимагають від мене політичної реакції. Я мушу це робити. Розуміючи витоки всього цього, розуміючи причини, тому що на поверхні ми маємо тільки наслідок. Три дні я проводив глибоку чесну розмову з авторами цих усіх інцидентів”.
Президент пояснив, що він прагнув вже вкотре примирити сторони конфлікту, змусити їх подати один одному руку заради вищих державних інтересів, пропонував м’який варіант залагодження кризи та увільнення ключових фігур та тих членів уряду, які мали явні недоліки та провали у роботі.
І така домовленість, вже була досягнута, але “на жаль, за ніч вона була змінена – не мною,” – підсумував Президент.
2. Реакція на відставку у таборі Ю.Тимошенко
Після відставки уряду у прихильних до Ю.Тимошенко виданнях була організована хвиля брутальних публікацій, спрямованих проти Президента України. Флагманом тут виступило “Дзеркало тижня”, яке у числі від 10 вересня опублікувало величезну статтю “Як народжувалася казка і помер міф”. Ця вкрай тенденційна і спрямована проти Президента публікація стала фундаментом, на якому будувалася вся пропаганда очолюваної Ю.Тимошенко партії “Батьківщина”.
Усі партійні видання передрукували її у спеціальних великотиражних випусках. Усі газети супроводжувалися різноманітними карикатурами, крикливими заголовками, непривабливими фотографіями. Наприклад, київська бульварна газета “Свобода” 13 вересня на першій сторінці вмістила знімок з Майдану, на якому зображено В.Ющенка і Ю.Тимошенко, а через все фото – величезний, у три ряди аншлаг: “В.Ющенко зрадив нашу революцію”.
У такий спосіб команда Ю.Тимошенко, М.Бродського і О.Турчинова підняла компанію дискредитації Президента на якісно новий рівень. Але безпредметні, неконкретні і вкрай примітивні та явно замовні публікації проти народного президента несподівано для їх натхненників і організаторів дали цілком зворотній ефект – рейтинг стрімко полетів вниз не у В.Ющенка, а в Ю.Тимошенко. Тому вже незабаром примітивні публікації припинилися і розпочався етап значно вишуканішої дискредитації “Нашої України” руками “союзника” в особі БЮТ. Цю нову тактику боротьби проголосила сама Ю.Тимошенко: демонструвати любов до В.Ющенка і говорити про його підтримку але одночасно піддавати нищівній критиці “оточення президента”. Фарисейство у БЮТ не має меж.
Започаткований Михайлом Бродським і Олександром Зінченком корупційний скандал у так званому “оточенні президента” продовжили їхні підспівувачі – Микола Томенко і Олександр Турчинов. Публічні виступи цих діячів чітко лягали у вже прорите русло бездоказових і голослівних звинувачень. І хоча суспільна увага їх особливо не зачепила, про них теж необхідно згадати, адже вони, як близнюки, подібні до аналогічних заяв М.Бродського, О.Зінченка та спрямовані супроти Президента, його соратників і “Нашої України”. Усе це свідчить про єдине джерело походження скандалу, його організацію та роздмухування.
1. Виступ Миколи Томенка 8 вересня 2005 року
Вище вже було сказано, що прес-конференція віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка була задумана на нічній нараді на дачі Юлії Тимошенко. Її запланували на 9 годину ранку 8 вересня, за дві години до виступу у прямому ефірі Президента України Віктора Ющенка. О
10-й годині почалася трансляція у запису виступу М.Томенка по каналу “НТВ”, вона закінчилася за кільканадцять хвилин до початку виступу Президента. Суть прес-конференції М.Томенка зводилась до чергового роздмухування так званого корупційного скандалу та створення для Президента незручної ситуації, що безумовно мало змусити його буквально на ходу змінювати формат і концепцію свого звернення до народу. Вже з цього факту можна зробити чіткий висновок про рівень моралі та ступінь надійності найближчих соратників Президента, до числа яких безумовно входили і М.Томенко, і О.Турчинов, і Ю.Тимошенко. Про відповідальність перед народом та державну мудрість я вже мовчу.
На початку свого виступу М.Томенко заявив: “Я хочу сказати, що занадто довго був в опозиції в цій країні, щоб мовчати про помилки і корупцію нової влади”. Ця пафосна фраза є абсолютно нещирою з наступних причин.