Втомлені гори
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Втомлені гори». Краткое содержание книги:
З ВІРОЮ В УКРАЇНУ
Поетична збірка Втомлені гори - третя книга поета Валентина Кудрицького. Свого первістка - збірку поезій Падають листя автор присвятив найкращим людським почуттям - любові до жінки, до Батьківщини. Друга збірка - Грицько сміється - наповнена іскрометним гумором, який висміює хапуг, ледарів, пройдисвітів, гуляк та інші негативні явища нашого життя.
Втомлені гори стали продовженням одного з улюблених жанрів - сатири. Цього разу головним його уваги стало політичне життя нашої держави, починаючи ще з Союзу і до наших днів. Під сатиричний обстріл попали колишні партійні і державні діячі - Хрущов, Брежнєв, Єльцин, Горбачов, Кравчук, Кучма, Ющенко, а також керівники і босси нижчих рангів.
Автор щиро вболіває за долю неньки-України, її незалежність. Один із віршів він назвав Я вірю в Україну, в якому найповніше висловлює своє кредо. Інший вірш має назву Не заважайте людям жити. Цю тему продовжує ще одним програмним віршем Щоб земля раділа.
Поезія автора досить активна, мова образна, багата на епітети. Тому більшість віршів написані в народному стилі.
Значне місце у збірці займають вірші на чотири рядки, які за своїм змістом і формою нагадують рубаї (вірші поетів Близького Сходу). В них автор у стислій формі передає своє світобачення, демонструє свою майстерність поета-сатирика.
Хочеться побажати читачам багато приємних хвилин від знайомства з новою роботою автора.
Микола Маліченко, заслужений діяч мистецтв України.
Поетична збірка Втомлені гори - третя книга поета Валентина Кудрицького. Свого первістка - збірку поезій Падають листя автор присвятив найкращим людським почуттям - любові до жінки, до Батьківщини. Друга збірка - Грицько сміється - наповнена іскрометним гумором, який висміює хапуг, ледарів, пройдисвітів, гуляк та інші негативні явища нашого життя.
Втомлені гори стали продовженням одного з улюблених жанрів - сатири. Цього разу головним його уваги стало політичне життя нашої держави, починаючи ще з Союзу і до наших днів. Під сатиричний обстріл попали колишні партійні і державні діячі - Хрущов, Брежнєв, Єльцин, Горбачов, Кравчук, Кучма, Ющенко, а також керівники і босси нижчих рангів.
Автор щиро вболіває за долю неньки-України, її незалежність. Один із віршів він назвав Я вірю в Україну, в якому найповніше висловлює своє кредо. Інший вірш має назву Не заважайте людям жити. Цю тему продовжує ще одним програмним віршем Щоб земля раділа.
Поезія автора досить активна, мова образна, багата на епітети. Тому більшість віршів написані в народному стилі.
Значне місце у збірці займають вірші на чотири рядки, які за своїм змістом і формою нагадують рубаї (вірші поетів Близького Сходу). В них автор у стислій формі передає своє світобачення, демонструє свою майстерність поета-сатирика.
Хочеться побажати читачам багато приємних хвилин від знайомства з новою роботою автора.
Микола Маліченко, заслужений діяч мистецтв України.
Перейти на страницу:
7.6.2000 р.
МОНОЛОГ ПРО ДОБРОТУ
Учень, ніби підсвинок, іде,
А портфель бабулечка тягне,
Він для неї й досі піонер –
Хоч давно онуку за центнер.
Так пройде ну рік ще, ну ще два –
З піонера виросте свиня,
Буде потім предочків повчать,
І життя не стане їм давать.
А татусь, приховуючи зло,
Скаже:
– І в кого таке воно?
І в кого воно таке вдалось?
Не дитина, а – справжнісінький Барбос!
А до влади прийде той балбес –
Він же буде, як скаженний пес,
Хто його зуміє зупинить,
Щоб людину в ньому пробудить?
Не берусь бабулечок судить,
Кожна з них ще хоче послужить,
Тільки жаль, що з теї доброти
Виростають... хто б ви думали? Кати.
Бо як схопить внук колись кермо –
Перша ж вона вилетить в вікно,
Як худобу вижене з двора –
От чого та варта доброта!
Тож не будь злочинкою, стара,
І не балуй ти своє дитя!!!
9.9.1988 р.
БОМЖІ
Якби кругом були євреї,
А не якіїсь там жиди –
То певен я, що на Планеті
Люди б заможно всі жили.
А так ви лише придивіться,
Що в світі творять ці мужі?
І де пройдуть ці божі люди –
Там залишаються бомжі.
24.4.2003 р.
ЯКЩО ІДЕТЕ ВИ У ГОСТІ
Все хто що робить– все для себе,
Що посієш – те й пожнеш,
Тож винить когось не треба,
Як хреново ти живеш.
А як в гості йдеш, браточок,
Й це уже не відкриття,
Як не можеш взять "Вірменський",
То візьми, як жид – жидка.
Не стогни й не прибідняйся,
Ніби Мойша, й не кривись,
В найбіднішого єврея
Є усе, ти придивись.
Бо як зробиш добре другу –
І тобі все те дадуть,
Тож не треба йти й до руху,
Щоб цю істину збагнуть.
Бо як ти прийдеш до друга,
А у друга ні гроша,
То яку від того радість
Матиме яка душа?
Бо якщо ти християнин
І якщо у гості йдеш,
То, що брать з собою, знаєш,
А як знаєш, то й візьмеш.
Та й до тебе, як хто прийде,
Гостя маєш пригостить,
Ну а якже по другому
В цьому світі можна жить?
А як буде що гризнуть,
І як треба ще й хильнуть,
То будь певний, що до тебе
Й завтра гості теж прийдуть.
Тож нащо нам Президенти,
З кого можна приклад брать?
Пийте, хлопці і гуляйте,
Й пам’ятайте: так держать!
23.2.1998 р.
ДУБИ
Ой, ці дуби, ой, ці дуби,
Зім’яли б всіх, якби могли.
22.5.1997 р.
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ
Тим, хто дуже хоче, братці,
Аби жив Козацький дух,
Голосуйте не за Кучму,
А за наш Народний рух!
23.2.1998 р.
ВУЛИК
Посивіла ти, кохана,
Охололи почуття,
А навколо світ вирує
Теплим кінчиком життя.
Як дивитись візуально –
Ніби все як і було,
А як ближче подивитись –
Скрізь грабіж, насильство, зло.
Кожен хоче обдурити,
Кожен хоче переграть,
І куди не киньте оком –
Всі чомусь спішать, спішать.
Над Планетою сузір’я
Безкінечності віків.
– Звідки ж ти прийшла, кохана,
Хто тебе в наш світ привів?
Вся Планета, ніби вулик:
Хтось сміється, хтось кричить.
І невже в людині злодій
Ще з первісних днів сидить?
5.12.2000 р.
ЩОБ НЕ ЗАНАПАСТИТЬ ДУШУ
Хто не грішив і не лукавив?
Хотів і я колись також
Очей позичити в лукавих
І стать партійним, як наш бос.
І кожен раз в останню мить
Мене якась тримала сила,
Ніби казала: схаменись!
Не лізь ти в те лайно, Гаврило!
17.6.1992 р.
ТВОЄ ДОВГОЛІТТЯ
Якщо хочеш довго жить? –
Тре’ добро людям творить,
Скільки ти добра зробив –
Стільки ти ото й прожив.
15.5.2005 р.
ПОВІРЮ В ПРАВДУ
Я тоді повірю в правду
Й в те, що Вовк Людині друг,
Якщо зніме наша Рада
Недоторканість із слуг.
Недоторканість щоб зняти –
Треба буть не кволими,
Це все одно, що пустити
Слуг по світу голими.
Недоторканість в нас знімуть?
Все це агітація!
А як знімуть, то почнеться
В нас легалізація.
14.4.2000 р.
ВЕРХОВНА ЗРАДА
– Що таке Верховна Рада?
Перейти на страницу: